07 вересня 2011 р.Справа № 2-а-8507/10/1470
Категорія: 12.3Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, ОСОБА_2 районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування наказів про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,
07 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування наказу про його звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.05.04 року по 08.11.10 року та має спеціальне звання -старший лейтенант міліції.
3 березня 2010 ОСОБА_1 працював на посаді начальника сектору карного розшуку ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївський області.
27 жовтня 2010 року позивач ніс службу у складі чергової слідчо-оперативної групи ОСОБА_2
Перевіркою співробітників відділу внутрішньої безпеки УМВС було встановлено, що під час несення служби ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а в його службовому кабінеті виявлені напівпорожні пляшки з алкогольними напоями.
На вимогу керівництва пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився.
Але наступного дня ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичної установи, де пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, який зафіксував, що він тверезий (а. с. 19-23).
За цим фактом ОСОБА_2 проведено службове розслідування, на підставі висновків якого 05.11.10 року начальником УМВС України був виданий наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ (а. с. 60).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна -дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів та підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного статуту, начальник -особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.
Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання. Накази можуть даватися як в усній, так і в письмовій формі.
В ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України зазначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальника.
Матеріали справи не містять безперечних доказів знаходження ОСОБА_1 27.10.10 року під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, але враховуючи факт наявності в його службовому кабінеті пляшок з алкогольними напоями, у тому числі і порожніми, у працівників органів внутрішньої безпеки та чергового по УМВС були підстави вважати, що позивач може знаходитися у стані алкогольного сп'яніння.
Відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду керівництво УМВС розцінило як невиконання наказу - порушення дисципліни.
Позивач підтвердив факт своєї відмови від проходження медичного огляду 27.10.10 року у судовому засіданні суду першої інстанції. Таким чином факт порушення дисципліни позивачем не заперечується та є доведеним.
Судом першої інстанції правильно враховано, що пояснення ОСОБА_1, надані ним 27.10.10 року, щодо причин відмови від проходження медичного огляду, не можуть бути прийняті судом, оскільки наступного дня зазначені причини не перешкодили йому пройти такий медичний огляд самостійно.
Відповідно до ст. 64 Положення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення дисципліни - це одна із підстав, за якої можливе звільнення працівника з органів внутрішніх справ.
Невиконання позивачем наказу про проходження медичного огляду на предмет алкогольного сп'яніння є порушенням дисципліни, а з цих підстав у відповідача було право на звільнення ОСОБА_1
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, ОСОБА_2 районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування наказів про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя С.Д. Домусчі
Суддя Л.П. Шеметенко