11 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/3636/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі за позовом Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ,-
24 січня 2017 року позивач - Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернувся в суд з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2", якою просив стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 93 210, 04 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та за списком №2, в зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 93 210, 04 грн. Добровільно в строки, встановлені законодавством, борг відповідачем не сплачено, а тому територіальний орган скористався правом звернутися до адміністративного суду для стягнення заборгованості.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Перспектива-2" в користь Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 93 210, 04 грн фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-'з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вказану суму перерахувати на р/р 25605348201988 в ТВБВ №10019/048 Філії-Тернопільського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545.
Постанова мотивована тим, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-грудень 2016 року в сумі 93 210, 04 грн. Позивачем доведено обов'язок ТзОВ «Перспектива-2» проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення. Також суд зауважує, що відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати. Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що Бучацьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області не підтверджено факт понесення ним витрат з виплати та доставки пільгових пенсій працівникам товариства.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно ст.5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Бучацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області.
Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.2 Перехідних положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.
Згідно з нормами Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, затверджено "Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розроблену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Зазначеною Інструкцією (в редакції, яка діяла на час нарахування спірних виплат), зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та порядок відшкодування.
Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівники набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2".
Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у встановленому законом порядку та у визначені строки направляло Товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства за період з серпня 2016 року по грудень 2016 року.
Таким чином, з дослідженого в якості письмового доказу у справі розрахунку, складеного Бучацьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають до відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" становить 93 210, 04 грн.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" зазначених коштів у відповідача за вказаний вище період утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та за Списком №2, в сумі 93 210, 04 грн, що підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом. В свою чергу, на час розгляду справи судом першої інстанції будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідачем на розгляд суду не надано та не спростовано факт існування у нього обов'язку щодо відшкодування зазначених витрат.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива - 2" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №819/84/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. О. Большакова
В. Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 11.05.2017.