Справа: № 826/23872/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
11 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Кузик М.А.
пр-к апелянта Капелюшна О.Б.
позивач ОСОБА_4
пр-к позивача ОСОБА_5
пр-к третьої особи Кіорчєв Д.Є.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2015 № 463 в частині,
Позивач звернувся з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2015 р. № 463 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 31 березня 2015 року № 73 о/с позивача перебував на посаді головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 серпня 2015р. №463 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади на підставі пунктів 57, 59, 68, 69 та 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту , затвердженого Законом України від 5 березня 2009 за порушення службової дисципліни, що виявилось у недбалому ставленні до виконання службових обов'язків з організації контролю за виконанням заходів щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ "Побутрембудматеріали" за адресою: вул.Південна, 1 смт. Глеваха, Васильківський район, Київська область, що призвело до тяжких наслідків.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області № 316 о/с від 19 жовтня 2015 року позивача звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області терміном на 2 місяці на підставі пункту 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 N 593 на підставі оскаржуваного наказу відповідача № 463 від 19 серпня 2015 року.
З 19 жовтня 2015 року по 09 грудня 2015 року позивач перебував у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України у Київській області, а з 9 грудня 2015 року по теперішній час відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 372 о/с працює на посаді провідного інспектора Обухівського районного сектора Головного управління ДСНС України у Київській області.
Підставою для видачі вказаних наказів став Висновок службового розслідування за результатами перевірки організації наглядово-профілактичної діяльності під час розміщення, реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ "Побутрембудматеріали" за адресою: смт Глеваха, вул. Південна, 1, Васильківський район, Київська області, проведеного на виконання Наказу ДСНС України від 19.06.2015 № 331 "Про створення комісії", затвердженого Головою ДСНС України 30 липня 2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у висновку службового розслідування та оскаржуваному наказі, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не розкрито елементи складу дисциплінарного проступку, не міститься відомостей які саме порушення службової дисципліни вчинено позивачем, що свідчить про невиконання вимог пункту 3 розділу 7 Інструкції, частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України статті 2 Положення, статтей 6,8 Дисциплінарного статуту при проведенні службового розслідування , а тому відповідно оскаржувані накази, які прийняті на підставі такого висновку службового розслідування є протиправними.
Аналізуючи зібрані в справі докази та надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам , колегія суддів звертає увагу на наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження публічної служби в органах і підрозділах цивільного захисту регулюється Кодексом цивільного захисту України, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 оку № 593 (далі - Положення). На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту , затвердженого Законом України від 5 березня 2009року (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 2 Положення, служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно з статтею 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту службова дисципліна- бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Законом України «Про правові засади цивільного захисту», цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Статтею 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.
Статтями 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (ст.83 Дисциплінарного статуту).
Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515.
Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (п.1 Розділу І Інструкції).
Розділом ІІ вказаної інструкції визначено підстави для призначення службового розслідування.
Так, службові розслідування призначаються в разі, зокрема, порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб;
Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Відповідно до пунктів 1,3 розділу 7 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
- обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла (и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
- час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам);
- заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни;
- наявність причинного зв'язку між порушенням (и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками;
- умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього;
- вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено;
- заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;
- обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.
Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України (п.2,3 Розділу VIII Інструкції).
Отже, звільнення осіб рядового і начальницького складу, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися наявність причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особою щодо якої було призначено службове розслідування, та його наслідками, ступень провини особи, причетної до порушення службової дисципліни, мотиви протиправної поведінки особи рядового чи начальницького складу, її ставлення до скоєного тощо.
При цьому, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру та ступеню тяжкості вчиненого проступку, обставинам його вчинення.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.06.2015 № 331 призначено службове розслідування та створено комісію для його проведення з метою перевірки організації наглядово-профілактичної діяльності під час розміщення, реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ "Побутрембудматеріали" у зв'язку з виникненням на ній пожежі.
За результатами перевірки 30 липня 2015 року головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджено висновок службового розслідування.
Наразі, останній не містить відомостей, які саме порушення службової дисципліни вчинено позивачем. Відсутнє детальне викладення у висновку службового розслідування складу дисциплінарного проступку вчиненого позивачем.
Єдиним посиланням у висновку є факт неприбуття ОСОБА_4 для проведення перевірки дотримання вимог законодавства ТОВ «Побутрембудматеріали» у сфері попежної та техногенної безпеки проведеної територіальним органом ДСНС України у травні 2015 року.
Однак, доказів наявності такого обов'язку у позивача відповідач не надав (зокрема, відповідний наказ із зазначенням осіб, які до такої перевірки залучалися та ознайомлення позивача із таким наказом в разі його наявності).
Вказаний висновок не містить посилань на обставини, які виявились у недбалому ставленні саме позивача до виконання службових обов'язків з організації контролю за виконанням заходів щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ "Побутрембудматеріали" та причинний зв'язок цих обставин з причинами виникнення пожежі.
Матеріалами службового розслідування не підтверджується факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем.
Отже, суд першої інстанції достовірно встановив, що висновки службового розслідування є необґрунтованими та позивача неправомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані накази, які прийняті на підставі незаконного висновку службового розслідування є протиправними та підлягають скасуванню в частині щодо позивача, а позивач підлягає поновленню на посаді головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області.
Доводи апеляційної скарги відповідача викладених вище висновків суду не спростовують і судом апеляційної інстанції відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя В.Ю.Ключкович
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 11.05.2017.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Ключкович В.Ю.