Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
11 травня 2017 року справа №805/642/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Сіваченка І.В.
суддів: Міронової Г.М., Чебанова О.О.,
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
за участі представника відповідача Малушко Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі № 805/642/17-а за позовом Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" про стягнення коштів,
Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Управління) звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (далі - ТОВ "Донуглепоставка") про стягнення коштів.
Позов разом з доданою заявою про зменшення позовних вимог мотивовано наявністю у ТОВ "Донуглепоставка" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 в сумі 48765,58, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі № 805/642/17-а у позові відмовлено повністю.
Постанова мотивована тим, що незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 у сумі 48 765, 58 грн., оскільки відповідачем сплачені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за грудень 2016 року у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за спірний період, оскільки відповідачем сплачені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за цей період у повному обсязі. Такий висновок суду першої інстанції, апелянт вважає, що грубо порушує положення п. 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів. Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що Управління повинно дотримуватись нормативних приписів правління ПФУ, викладених у його постановах, тому апелянт вважає, що під час вирішення даної справи та прийняття судового рішення, не було враховано і зазначених приписів ст. 61 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Крім того, апелянт наголошує, що висновки суду першої інстанції, що заборгованість за грудень 2016 року у сумі 48 765,58 грн. була сплачена відповідачем до відкриття провадження в адміністративній справі є таким, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки сплата вказаних грошових коштів підлягає обліку у якості оплати заборгованості за періоди, що календарно виникли раніше.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено наступне.
ТОВ "Донуглепоставка" зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 34500531, місцезнаходження: 85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вулиця Соціалістична, будинок 20, про що зазначено у копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД№081947 від 01.10.2014.
Відповідачу направлені та вручені 18.11.2016 повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" "Про пенсійне забезпечення", а саме: - №34298/05/25 від 14.12.2016 за грудень 2016 року на загальну суму 58062,81 грн. (а.с.8).
До суду надана копія відповідного розрахунку фактичних витрат за Списком 1.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, розмір заборгованості позивача перед Управлінням за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 складає 48 765,58 грн. (а.с.50).
Відповідно до платіжних доручень № 803 від 30 грудня 2016 року, № 21 від 25 січня 2017 року, позивачем сплачено відповідачу (ідентифікаційний код 37869345) 30 062,81 грн. та 23 920,00 грн. за грудень із призначенням платежу - перерахування відшкодування витрат на доставку пенсій за Списком №1.
З наданого позивачем витягу з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.11.2016 по 31.12.2016, випливає, що станом на 01.11.2016 за відповідачем обліковуються заборгованість у розмірі 222 206,43 грн. При цьому, наявні відомості про сплату відповідачем певних сум.
Таким чином, відповідач сплатив заборгованість за грудень 2016 року до відкриття провадження в адміністративній справі (27.02.2017).
Відповідно до пп.1 п.4 Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.
Відповідно до п.6.2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в п. 6.3 вказаної Інструкції.
Згідно з п.6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства що місяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідачем надані до суду надані належні та допустимі докази сплати з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за грудень 2016 року у загальному розмірі 53 982,81 грн., що більше, ніж сума позовних вимог (а.с.50).
Вказана обставина не спростована позивачем.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 02.06.2015 №21-166а15, за якими "Аналіз наведених положень законів №№ 1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про наявність в управління ПФУ правових підстав для зарахування коштів, сплачених Товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.".
Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р. у сумі 48 765, 58 грн., оскільки відповідачем сплачені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за грудень 2016 року у повному обсязі.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В повному обсязі ухвала виготовлена 11 травня 2017 року.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі № 805/642/17-а за позовом Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" про стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: Г.М.Міронова
О.О.Чебанов