11 травня 2017 року
справа № 804/2072/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року по справі №804/2072/17 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Темп" про застосування заходів реагування,-
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом, в якому просила тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється використання джерел утворення викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме майданчик для зберігання гною свинячого, приміщення утримання свиней, булер'яни для опалення приміщень ТОВ “Агрокомпекс Темп”, що знаходиться за адресою вул. Берегового, 35-е, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51250.
Позов обґрунтовувався тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ “Агрокомпекс Темп” встановлено, що господарська діяльність підприємства здійснюється за відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством не проведена. У зв'язку з тим, що виявлені факти є грубим порушенням природоохоронного законодавства, позивач вважає, що така діяльність відповідача забороняється законом та підлягає тимчасовому зупиненню згідно ч.5 ст.4, п.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.18, п.5 ч.1 ст.183-2 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, пославшись на положення п. «в» ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136, виходив з того, що такий обмежувальний захід як тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств і об'єктів, які експлуатуються з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути вжитий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким є позивач, шляхом прийняття відповідного рішення, що виключає право останнього на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду на підставі ч.5 ст.4, п.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду про те, що органи державного контролю наділені повноваженнями самостійно приймати
рішення про тимчасове зупинення виробництва, у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що положеннями ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України» № 5404-VI від 02.10.2012, який набрав чинності 01.07.2013р.) визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Згідно пункту 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
З наведеного слідує, що право відповідача на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг прямо передбачене положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
При цьому, посилання суду першої інстанції на норми Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» є необґрунтованими, оскільки у випадку наявності двох нормативно-правових актів, які по-різному регулюють одні і ті самі правовідносини, слід застосовувати той нормативно-правовий акт, який прийнятий у часі пізніше.
Оскільки, внесені Законом № 5404-VI від 02.10.2012 зміни в ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» набрали чинності 01.07.2013р., тобто пізніше ніж положення п. «в» ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», то у спірних правовідносинах слід застосовувати саме положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
На підставі вище викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання і є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.199, 204, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року по справі №804/2072/17 - скасувати, а справу за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 12.05.2017р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк