11 травня 2017 рокусправа № П/811/1739/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі №П/811/1739/16 за позовом ОСОБА_1 до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, голови Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Ботвінова Олега Іронкійовича, депутата Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Чеплик Зінаїди Володимирівни, треті особи - фермерське господарство «Родючість», ПП «Хорт-М» про визнання протиправним та скасування акта, -
ОСОБА_1 06 грудня 2016 звернувся до суду з позовом до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, голови Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Ботвінова Олега Іронкійовича, депутата Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Чеплик Зінаїди Володимирівни, в якому просить визнати протиправним та скасувати акт №1 від 22 липня 2015 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року позов залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач дізнався про порушення його прав у вересні 2015 року, а з позовом до суду звернувся у грудні 2016 року, а отже ним пропущено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав за вказаним позовом.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не пропустив строк звернення до суду, а про порушене право йому стало відомо 08.09.2016 року під час допиту свідка у цивільній справі, який був учасником складання цього акта.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа:
1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення.
Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФГ «Родючисть» 31 серпня 2015 року звернулося до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 та ПП «Хорт-М» про відшкодування шкоди.
Підставою для звернення до суду з вищезазначеним позовом став акт від 20.07.2015 року в якому зазначено причини втрати врожаю озимої пшениці, що належить ФГ «Родючисть» та наведено розрахунки такої втрати.
Провадження у цивільній справі за позовом ФГ «Родючисть» до ОСОБА_1 та ПП «Хорт-М» про відшкодування шкоди відкрито 02 вересня 2015 року.
Тобто, починаючи з вересня 2015 року, коли копія позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами були надіслані ОСОБА_1, останній повинен був дізнатися про наявність оскаржуваного акта.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що йдеться не про те, коли позивач з'ясував для себе, що цей акт порушує його права, а про те, коли він дізнався про існування такого акта.
Як зазначає позивач у позовній заяві, він 27.10.2016 року звертався до суду з позовом щодо скасування акта №1 від 22 липня 2015 року, проте зазначену позовну заяву було повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків.
Позивач скориставшись своїм правом на повторне звернення до суду з цим позовом 06 грудня 2016 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Викладене свідчить про намагання позивачем відновити порушене право, а отже початковою датою звернення до суду з цим позовом повинно бути 27.10.2016 року.
Однак, враховуючи те, що про порушене право позивач повинен був дізнатися у вересня 2015 року, а з позовом до суду звернувся вперше 27 жовтня 2016 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 199, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі №П/811/1739/16 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко