11 травня 2017 року
справа № 804/745/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року по справі №804/745/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Комфі Трейд” звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 21 червня 2016 року за ВП №51390175 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5529,01 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що державний виконавець при винесені постанови про стягнення виконавчого збору не пересвідчився чи була отримана боржником постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення та чи були здійсненні боржником дії, які спрямовані на самостійне виконання цього рішення у встановлений державним виконавцем строк. Позивач вказував на те, що не мав об'єктивної можливості самостійно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій визначено строк для добровільного виконання рішення, отримав після спливу такого строку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постанова суду, зокрема, мотивована тим, що при вирішенні питання щодо стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець не переконався чи своєчасно отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій державним виконавцем визначено строк для добровільного виконання рішення, у зв'язку з чим необґрунтовано, на наступний день після закінчення встановленого строку для добровільного виконання рішення, державний виконавець прийняв постанову про стягнення виконавчого збору. Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не було отримано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у межах строку, встановленого для добровільного виконання рішення, суд вказав на необґрунтованість оскарженої постанови.
Не погоджуючись з рішенням суду, Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (яка є правонаступником Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що у спірному випадку державний виконавець діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Заявник апеляційної
скарги вказує на те, що державним виконавцем у визначений законом строк, на адресу боржника (позивача у справі) було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення, в якій визначено строк для добровільного виконання рішення. Оскільки, у встановлений державним виконавцем строк рішення не було виконано, то останнім було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з боржника. При цьому, відповідач вказує на те, що чинним законодавством не передбачено того, що державний виконавець зобов'язаний перевіряти факт отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.06.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51390175 з примусового виконання постанови №05 від 20.04.2016 року про стягнення з ТОВ “Комфі Трейд” штрафу у розмірі 55290,10 грн.
Постановою надано боржнику строк для добровільного виконання рішення по сплаті штрафу до 20.06.2016 року (а.с.8).
Постановою державного виконавця від 21.06.2016р., у зв'язку з невиконанням рішення у встановлений строк, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 5529,01грн.
Правомірність та обґрунтованість постанови про стягнення виконавчого збору є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Встановлені обставини справи, які не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій визначено строк для добровільного виконання рішення до 20.06.2016р., після спливу такого строку. Так, згідно штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі про надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, останню позивачем отримано 21.06.2016р.
Відповідно до частин 2, 5 статті 25 цього Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (який був чинним на час прийняття оскарженої постанови державного виконавця) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
За змістом ч.1 ст.28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
Оскільки, стягнення виконавчого збору законодавцем передбачена у випадку не виконання боржником рішення у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання рішення, то визначальним є встановлення факту отримання боржником постанови державного виконавця, в якій такий строк визначений, тобто, встановлення факту обізнаності боржника про встановлення строку, у межах якого слід самостійно виконати рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 1 статті 35 Закону №606-XIV передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Отже, вказаними нормами права визначено порядок дій державного виконавця під час повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та у випадку наявності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, зокрема, у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження.
Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець зобов'язаний пересвідчитися у тому, чи отримано боржником постанову, в якій визначено строк для самостійного виконання рішення, тобто пересвідчитися у тому, чи був обізнаний боржник про необхідність самостійного виконання рішення та чи мав останній об'єктивну можливість виконати рішення у встановлені державним виконавцем строки.
Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій державним виконавцем встановлено строк для добровільного виконання рішення до 20.06.2016р., позивачем отримано лише 21.06.2016р., і вказані обставини не були перевірені державним виконавцем, то постанову про стягнення виконавчого збору не можливо визнати обґрунтованою, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для її скасування.
З огляду на викладені обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Крім цього, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 1760,0 грн.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року по справі №804/745/17 - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1760,0грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 12.05.2017р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк