10 травня 2017 рокусправа № 192/3176/16-а (2-а/192/31/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області
на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 р.
у справі № 192/3176/16-а (2-а/192/31/16)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області
про визнання протиправними дій суб'єктна владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопадів 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області щодо припинення виплати з 01 червня 2015 року пенсії по інвалідності; зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 червня 2015 року.
Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області звернулось з апеляційною скаргою, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що з 01 грудня 2008 року Александрова В.Д. отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується відповідачем.
Позивач з 04 жовтня 2010 року працює в УПФУ в Солонянському районі на посаді головного спеціаліста відділу з питань виплати пенсії та відповідно до Закону України «Про державну службу» посада відноситься до державної служби.
З 01.04.2015 року позивачці припинено виплату пенсії.
02 листопада 2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії з 01 червня 2015 року, яку отримувала як інвалід третьої групи загального захворювання.
Листом від 03 листопада 2016 року №3912/03/11 Управління пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області відмовлено у поновленні виплати пенсії.
Вирішуючи питання правомірності припинення виплати пенсії позивачці, колегія суддів виходить з такого.
Як встановлено абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) в редакції, яка чинна з 01.04.2015 р., тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється
Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно з Законом № 1058, виплачуватись не повинна.
Колегія суддів зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", Про статус народного депутата України", Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу", Про Національний банк України", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
В теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ст. 54 Закону № 1058 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року у справі № 192/3176/16-а (2-а/192/31/16) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 11.05.2017 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва