ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 травня 2017 року письмове провадження № 826/3294/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича (далі по тексту - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить суд:
1) Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича щодо не подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 907 201,21грн. за вкладами розміщеними в ПАТ «Енергобанк» на підставі договорів банківських вкладів №079447 та №079449 від 20.12.2012 і Договору банківського рахунку № 00-000654-02 та № 00-000654-04 від 22.11.2012;
2) зобов'язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 907 201,21грн. за вкладами розміщеними в ПАТ «Енергобанк» на підставі договорів банківських вкладів №079447 та №079449 від 20.12.2012 і Договору банківського рахунку №00-000654-02 та №00-000654-04 від 22.11.2012;
3) зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити до Загального реєстру вкладників інформацію про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування та виплатити суму в розмірі 11 907 201,21грн. за вкладом розміщеним за вкладами розміщеними в ПАТ «Енергобанк» на підставі договорів банківських вкладів №079447 та №079449 від 20.12.2012 і Договору банківського рахунку №00-000654-02 та №00-000654-04 від 22.11.2012.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сума граничного розміру 200 000,00грн. є виключно нижньою межею суми гарантійного відшкодування, верхню межу суми гарантійного відшкодування відповідно до пункту 17 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач вважає протиправною поведінку відповідачів, які позбавляють ОСОБА_1 грошових коштів, які він розраховує отримати за наслідками укладеного договору, чим порушують вимоги національного та міжнародного права.
Представником позивача через канцелярію суду 18.08.2016 подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича подав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що позивачу була виплачена гарантована сума в розмірі 200 000,00 грн.
Також, відповідач 1 зазначає, що відповідно до змісту статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За вказаних обставин, Уповноважена особа вважає, що позовні вимоги стосовно відповідача 1 не відповідають дійсним обставинам справи, є надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача 2 подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив в задоволенні позову повністю відмовити, зазначивши, що позивачу була виплачена сума відшкодування за вкладом у розмірі 200000,00 грн. у частині що перевищує сплату за вкладом, вкладника включають до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
В судове засідання представник відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене, керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Між ОСОБА_1 та ПАТ «Енергобанк» 20.12.2012 укладений договір №079447 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків, строк розміщення вкладу 391 день з 20.12.2012 по 15.01.2014. Відповідно до умов договору вкладником внесено на вкладний рахунок 347 000,00 доларів США, що підтверджується квитанцією від 20.12.2012.
Також 20.12.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Енергобанк» укладений договір №079449 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків, строк розміщення вкладу 391 день з 20.12.2012 по 15.01.2014. За умовами договору , вкладником було внесено на вкладний рахунок 655 000,00грн., що підтверджується квитанцією від 20.12.2012.
Строк дії Договорів №079447 та №079449 від 20.12.2012 був продовжений на підставі пункту 2.1.2 Договорів, яким передбачено, що «якщо по закінченню терміну дії Вкладу Клієнт не вимагає повернення суми Вкладу та не надав реквізитів для його перерахування, Вклад вважається подовженим з наступного робочого дня після закінчення терміну дії Вкладу на той самій термін з нарахуванням відсотків по ставці, що встановлюється відповідно до діючих тарифів Банку на день подовження терміну дії Договору».
Станом на 09.06.2015 залишок коштів, на рахунку відкритому на підставі Договору №079447 від 20.12.2012 становив 347 000,00 доларів США на рахунку відкритому на підставі Договору №079449 від 20.12.2012 - 655000,00, відповідно до виписок по особовим рахункам.
Між ОСОБА_1 та ПАТ «Енергобанк» 22.11.2012 укладено договори №00-000654-02 та №00-000654-04 про відкриття та обслуговування карткового рахунку платіжної картки VISA. Пунктом 1.1 Договору №00-000654-02, банк відкриває картковий рахунок НОМЕР_1 в гривні, відповідно до пункту 1.1 Договору №00-000654-04 банк відкриває картковий рахунок НОМЕР_1 в доларах США.
Станом на 09.06.2015 залишок коштів, на рахунку № НОМЕР_1 становив 305 875,51грн. на рахунку НОМЕР_1 -75 474,94 доларів США, що підтверджується виписками по особовому рахунку.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних» №96 від 12.02.2015, виконавчою дирекцією Фонду 12.02.2015 прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» №29, згідно з яким з 13.02.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Енергобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» - Ільчука Олександра Павловича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Енергобанк» запроваджено строком на три місяці з 13.02.2015 по 12.05.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №93 від 30.04.2015 строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 11.06.2015 включно.
На офіційному сайті Фонду 26.05.2015 розміщено оголошення про те, що з 26.05.2015 ПАТ «Енергобанк» здійснює виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 13.05.2015 включно. Виплати коштів будуть здійснюватися через установи ПАТ «КБ «Приватбанк». Для отримання коштів за зазначеними договорами вкладникам необхідно звернутися до установ ПАТ «КБ «Приватбанк». Виплати вкладникам будуть здійснюватися в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення банку з ринку, але не більше 200 000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» №370 від 11.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду 12.06.2015 прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» №115, згідно з яким з 12.06.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання; уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» призначено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Ільчука Олександра Павловича строком на 01 рік з 12.06.2015 по 11.06.2016 включно.
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №136 від 14.07.2015 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк», відповідно до якого з 15.07.2015 провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Ільчука Олександра Павловича відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» з 15.07.2015 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Брайка Станіслава Анатолійовича.
Під час здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 отримав гарантовану суму відшкодування за вкладом, на підставі Договору №00-000654-02 від 22.11.2012 в розмірі 200000,00 грн.
Як зазначає у своїй позовній заяві позивач, неповернутими залишаються грошові кошти, за Договорами банківських вкладів та Договорами банківських рахунків в розмірі 422474, 94 доларів США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 13.02.2015 становить 10 946 325,70 грн.) та 960 875,51 грн. відповідно разом 11 907 201,21 грн. з урахуванням виплати гарантованої суми неповернутими залишаються 11 707 201,21 грн.
ОСОБА_1 08.12.2015 звернувся з заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якій просив відповідача 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для виплати йому гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 707 201,21 грн., а відповідача 2 - здійснити виплату вищевказаної суми відшкодування.
Також судом встановлено, що листом № 1396/5 від 14.06.2016 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслав Анатолійович повідомив позивача, що його визнано кредитором Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» включено до 4 черги на суму 9 665 261,97грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі №826/20410/14, щодо того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд зазначає наступне.
Так, згідно з частиною першою статті 244І Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частиною першою статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Однак, суд вважає за доцільне та необхідне відступити від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України виходячи із нижче викладених мотивів.
Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Проте, проаналізувавши положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд приходить висновком, що ним регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку господарського судочинства.
Однак, суд звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вказаний Закон є спеціальним, яким в свою чергу врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Системний аналіз положень вищезазначеного Закону дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.
Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в Господарському суді.
Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі Постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин не підлягає і, як наслідок, відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі чи закриття провадження у справі з підстав непідсудності.
Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника.
Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.
Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд. Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються, регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012.
Згідно із положеннями пункту третього частини 1 статті 2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (пункт 4 частини 1 статті 2 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що встановлено частиною першою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Аналогічне визначено пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням №104 від 29.09.2014, які набрали чинності 11.11.2014) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Пунктом другим та четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр), Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено під час розгляду справи та не заперечується позивачем, 09.06.2015 ОСОБА_1 була виплачена гарантована сума відшкодування за вкладом розміщеним у ПАТ «Енергобанк» на підставі Договору №00-000654-02 від 22.11.2012 у розмірі 200 000 грн.
ОСОБА_1 22.06.2015 звернувся з заявою про визнання грошових вимог кредитора, в якій просив визнати його кредитором ПАТ «Енергобанк» на загальну суму 764 488,82грн. та 423 292,13 доларів США.
Звертаючись з адміністративним позовом позивачем зазначаються суми, які підлягають відшкодуванню в розмірі 422 474,94 доларів США та 960 875,51 грн., що в сукупності та відповідно в національній валюті становить 11 907 201.21 грн.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіславом Анатолійовичем включено до четвертої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів на суму 9 665 261,97 грн.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, задовольняються у четверту чергу.
Як зазначено вище, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №115 від 12.06.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи фонду», з 12.06.2015 по 11.06.2016 включно розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №842 від 26.05.2016 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» на два роки по 11.06.2018.
Отже, процедура ліквідації вказаного вище банку не є завершеною, процес ліквідації ПАТ «Енергобанк» триває, у той же час, як встановлено судом, ОСОБА_1 визнаний кредитором ПАТ «Енергобанк», включено до четвертої черги.
Обґрунтуванням вимог ОСОБА_1 є те, що граничний розмір відшкодування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку не встановлений, отже відшкодуванню підлягає вся сума вкладу разом з нарахованими відсотками.
Суд не погоджується з таким твердження позивача та зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 17 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (норми Закону в редакції, чинній в момент запровадження тимчасової адміністрації) адміністративна рада Фонду приймає рішення про збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
У той же час, за приписами частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Разом з тим, статтею дев'ятою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження адміністративної ради Фонду та голови адміністративної ради Фонду. Дана норма розташована в Розділі II «Правовий статус Фонду та його керівні органи» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та відноситься до загальних норм названого Закону.
Водночас, іншою нормою, а саме частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено граничний розмір відшкодування за вкладами, який не може бути меншим 200 000,00грн.
У той же час, цією ж нормою визначено, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку, тобто не більше 200 000грн.
Отже, статтею 26 Розділу V «Гарантії Фонду та відшкодування коштів за вкладами» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено гарантії за вкладом, якими позивач скористався та 09.06.2015 отримав гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн.
З підстав того, що позивачем отримано гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 включено до 4 черги на суму 9 665 261,97 грн. Реєстру акцептованих вимог кредиторів суд приходить до висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіслав Анатолійович вчинялись всі відповідні та не порушено права позивача.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій