ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 травня 2017 року № 826/10425/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2016, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1.) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2016 по єдиному внеску на обов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 209 241,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оспорюваного рішення відповідача, оскільки, на переконання позивача, воно було сформоване на підставі незаконних та безпідставних висновків акта перевірки № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016 про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат по взаємовідносинам з рядом контрагентів, та як наслідок про заниження сум чистого оподаткованого доходу.
В судовому засіданні 17.01.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у відповідне судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодних заперечень проти позову та додаткових документів до суду не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Впродовж періоду з 17.03.2016 по 30.03.2016 працівниками ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) вимог законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, додержання законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016.
Зокрема, за висновками цього акта перевірки від 06.04.2016 позивач порушив п. 4 ст. 4 розд. ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого занизив єдиний внесок, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2011 по 31.03.2015, всього на загальну суму 209 241,98 грн. (в тому числі за 2011 рік на суму 14 386,67 грн., за 2012 рік - 69813,94 грн., за 2013 рік - 68 289,59 грн., за 2014 рік - 49 568,88 грн., за 1-ий квартал 2015 року - 7 182,90 грн.).
До таких умовиводів перевіряючі дійшли внаслідок сформованих в цьому акті перевірки висновків про завищення ФОП ОСОБА_1 в порушення норм п.п. 138.1, 138.4 ст. 138, п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України витрат за 2013 - 1-ий квартал 2015 року на загальну суму 360 349,99 грн. (а саме по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Фактор-К», ТОВ «Вінтерсол», ТОВ «Медео», ТОВ «Опт Інвест», ТОВ «Ставр-Груп», ПП «Пандора 2013», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Ді-Некс», ТОВ «Стиль-Медіа»), а також висновки відображені в актах Кузнецовської ОДПІ Рівненської області ДПС від 26.06.2012 № 114/17-2506717631 та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.08.2013 № 533/2657-17-01/НОМЕР_1, складених за результатами проведених попередніх планових виїзних перевірок за період діяльності позивача за 2011 - 2012 роки (а саме висновків: про завищення витрат за 2011 рік на загальну суму 41 460,15 грн. та за 2012 рік на загальну суму 212 033,32 грн.), - що вплинуло на правильність обчислення платником розмірів чистого оподатковуваного доходу за відповідні періоди, та, відповідно базу оподаткування єдиним внеском.
На думку позивача, такі висновки акта перевірки № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016 не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам фінансово-господарських взаємовідносин ФОПД ОСОБА_1 з його контрагентами-постачальниками послуг.
В день складання акта перевірки (06.04.2016) позивач отримав вимогу ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2016 № Ф0006911201 (далі - вимога від 06.04.2016), згідно якої станом на 06.04.2016 за платником (ОСОБА_1.) обраховується заборгованість по сплаті єдиного внеску на суму 209 241,98 грн. (виключно сума недоїмки). Дана вимога від 06.04.2016 виставлена контролюючим органом відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі акта перевірки № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016, що зафіксовано в тексті такої вимоги.
За даними позивача підставою для виставлення йому зазначеної вимоги став факт донарахування контролюючим органом сум податку на доходи фізичних осіб на підставі акта перевірки № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016, результати якого наразі неузгоджені.
Вважаючи зазначену вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, і відповідно такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В силу приписів норми ч. 4 ст. 8 Закону № 2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, нормами ст. 13 Закону № 2464 встановлено, що органи доходів і зборів мають право: проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. При цьому, документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску; здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Зокрема, згідно з ч.ч. 2 - 4 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею
При цьому, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи станом на 06.04.2016 була затверджена чинним наразі наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, та набрав чинності з 29.05.2015) , а саме - наведена в додатку 7 до названої Інструкції.
Безпосередньо порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розд. VI згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
А саме у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Зокрема, у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив, що сума заборгованості (209 241,90 грн.) по єдиному внеску, вказана в оспорюваній вимозі від 06.04.2016, виникла на підставі матеріалів документальної планової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, додержання законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, результати якої оформлені № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016 (копія такого акта наявна в матеріалах позову).
Нормами абз. 3, 4, 5, 7 і 8 ч. 4, абз. 2 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
В свою чергу, норми п.п. 56.1, 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлюють, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Так, не погоджуючись із вказаною вимогою від 06.04.2016, позивач оскаржив її у встановленому законом досудовому порядку до вищестоящого контролюючого органу.
В ході процедури адміністративного оскарження вимоги від 06.04.2016 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 209 241,90 грн. відповідач виставив позивачу нову вимогу від 16.05.2016 № Ф-600-17 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на суму 210 151,44 грн. При цьому, як зазначено в тексті листа ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.09.2016 № 32/ЗПІ/26-57-17, наданого у відповідь на письмовий запит ФОП ОСОБА_1 (вх. № 2049/зпі від 15.08.2016), заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 210 151,44 грн. виникла на підставі акта № 80/26-57-12-01/НОМЕР_1 від 06.04.2016 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2016 № Ф0006911201.
Наведені обставини були встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду справи № 826/12796/16 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-600-17 від 16.05.2016. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 826/12796/16, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі (тексти постанови суду розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень). Ця постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016 в порядку апеляційного оскарження скасована не була, про що свідчить наявна в Єдиному реєстрі ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2017 у справі № 826/12796/16 про повернення апеляційної скарги ДПІ без розгляду. За даними Єдиного державного вказана ухвала апеляційного суду набрала законної сили 10.03.2017.
Згідно з ч.ч. 1 і 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Тобто, виходячи зі змісту процитованих вище процесуальних норм права постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 826/12796/16 набрала законної сили 10.03.2017.
В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/12796/16 (а саме щодо винесення в порядку досудового оскарження (узгодження) вимоги від 06.04.2016 № Ф0006911201 нової вимоги від 16.05.2016 № Ф-600-17 зі збільшеною сумою недоїмки по єдиному внеску) доказуванню в межах цього спору не підлягають.
Положеннями п. 6 розд. VI Інструкції № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; фіскальний орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога фіскального органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.
Зокрема, у другому з наведених випадків, вимога вважається відкликаною з дня прийняття фіскальним органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
За таких обставин, в силу приписів п. 6 розд. VI Наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога від 06.04.2016 вважається відкликаною з дня прийняття відповідачем рішення про зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки), - а саме вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2016 № Ф-600-17 з новою (збільшеною) сумою недоїмки.
Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.04.2016 № Ф0006911201 на момент розгляду справи є відкликаною, та відповідно такою, що не порушує права та інтереси позивача.
В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною другою ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов