11 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/520/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 966873,95 грн, -
встановив:
31 березня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (далі - позивач, ОДПІ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1.) з позовними вимогами про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 966873,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має узгоджений податковий борг по податку на доходи фізичних осіб. Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб виникла в зв'язку з не сплатою відповідачем податкових зобов'язань в розмірі 966873,95 грн визначених податковим повідомленням-рішенням №0007521703 від 15.12.2015 року. Стягнення узгодженого податкового боргу є предметом судового розгляду.
Представник позивача 11 травня 2017 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 20 квітня 2017 року поштового відправлення №7349000255147.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.пп.78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області (правонаступником якої є позивач) від 27.10.2015 №1285, повідомлення про проведення перевірки від 27.10.2015 року №908/21-03-17-03 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми анульованого кредитором за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.11.2015 року за №892/21-03-17-03/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.».
На підставі акту перевірки від 05.11.2015 року за №892/21-03-17-03/НОМЕР_1 відповідачу податковим повідомленням-рішенням №0007521703 від 15.12.2015 року визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 966873,95 грн. Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення сторони суду не надали.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В пункті 59.1 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином отримав податкову вимогу форми «Ф» від 18.11.2016 року №4315-17.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку суми вказаної заборгованості не погашені.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Заява N 36985/97§115) суд в п.115 суд наголошує «У податкових питаннях Суд враховує також фінансові інтереси держави, оскільки податки є основним джерелом надходжень. Система оподаткування, яка головним чином ґрунтується на інформації, поданій платником податків, не функціонуватиме належним чином без застосування певних санкцій у разі подання неточної чи неповної інформації. Велика кількість щорічно опрацьовуваних податкових декларацій і необхідність забезпечити передбачуване та однакове застосування таких санкцій, без сумніву, вимагають стандартних правил оподаткування.».
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про правомірність дій відповідача.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 належить задовольнити.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 966873,95 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 966873,95 грн до державного бюджету, код платежу 11010500, отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 8.2.3.