11 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2208/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом
позивача ОСОБА_1
до відповідачів: 1. УМВС України в Полтавській області 2. Ліквідаційної комісії Київського РВ Полтавського МУ УМВС 3. Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області"
про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
06.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Ліквідаційної комісії Київського РВ Полтавського МУ УМВС, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", у якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.04.2017) просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 15.06.2015 Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області за результатами додаткового розслідування випадку, який стався 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків;
- визнати протиправними та скасувати акт про нещасний випадок № 4 від 27.01.2015 за формою Н-1, акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 27.01.2015, що складені за результатами розслідування випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків; визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 30.06.2016 щодо визначення травм та причинного зв'язку за наслідками випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатом звернення до Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлено третю групу інвалідності з 19.02.2015 (захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків). У подальшому, керуючись нормами Закону України "Про міліцію", позивач подав заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги. Однак, УМВС України в Полтавській області ухиляється від виплати одноразової грошової допомоги, посилаючись на наявні суперечності між висновком від 12.01.2015, складеним за результатами розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 , та відомостями актів форми Н-1, Н-5, постанови військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 30.06.2016 в частині обставин отримання тілесних ушкоджень у вигляді ЗЧМТ та струсу головного мозку, та їх причинно-наслідкового зв'язку з протиправними діями порушника ОСОБА_2 . Позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили. У попередньому судовому засіданні - 04.04.2017 були присутні представники відповідачів- 1, 3, які заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченнях проти позову.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з 17.04.2006 по 17.12.2014 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
12.01.2015 комісією Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області складено висновок за результатами розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 , згідно з яким отриманими під час проходження служби при виконання службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку, боротьби зі злочинністю, 11.12.2013 близько 00 год 15 хв. оперуповноваженим Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області капітаном міліції ОСОБА_1 визнано наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, підшкірна гематома лівої гомілки (а.с. 23-27).
За наслідками розслідування вказаної події комісією, призначеною наказом начальника Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 19.11.2014 № 239, складено акт № 4 від 27.01.2015 форми Н-1 про нещасний випадок (а.с. 83-84) та акт від 27.01.2015 форми Н-5 про розслідування нещасного випадку, що стався 11.12.2013 близько 00 год. 15 хв (а.с. 85-86), які відображають отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в результаті інциденту у вигляді забою та підшкірної гематоми лівої гомілки.
Постановою військово-лікарської комісії УМВС України в Полтавській області від 30.01.2015 № 15/ВЛК (а.с. 36) встановлено, що травма колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1 : гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку; забій, підшкірна гематома лівої гомілки, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Полтавською обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 19.02.2015 (захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків) (а.с. 35).
У зв'язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги з відповідними документами.
Листом-відповіддю від 23.04.2015 № 4/1233 УМВС України в Полтавській області повернуто пакет документів для виплати одноразової грошової допомоги з огляду на те, що у ході вивчення матеріалів для призначення вказаної виплати виявлені суттєві розбіжності висновку за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків, з актами форм Н-1, Н-5, у частині обставин отримання такого виду тілесних ушкоджень як ЗЧМТ та струс головного мозку та їх причинно-наслідкового зв'язку протиправними діями порушника ОСОБА_2 ; всі обставини отримання травми були предметом дослідження в порядку кримінального судочинства; за наслідками кримінального провадження між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, яка затверджена вироком Київського районного суду м. Полтави від 28.03.2014. У цьому листі також зазначено, що відповідно до угоди та вироку суду позивачу завдано один удар по лівій нозі в область гомілки, внаслідок чого ОСОБА_1 одержано ушкодження у вигляді гематоми м'яких тканин нижньої кінцівки, яке кваліфікується як легке, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; про будь-яке падіння від удару відсутні відомості. За твердженням відповідачів, характер, локалізація та кількість тілесних ушкоджень, що зазначені у вироку суду, не відповідають тим, що зазначені у висновку розслідування нещасного випадку /а.с. 22/.
Не погоджуючись з діями УМВС України в Полтавській області, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, за наслідком розгляду якого прийнято постанову у справі № 816/1655/15 від 12.01.2016 про визнання неправомірними дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невиконання вимог пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, та зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вчинити дії щодо прийняття рішення стосовно ОСОБА_1 відповідно до пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.
На виконання судового рішення від 12.01.2016 у справі № 816/1655/15 матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 направленні управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Полтавській області до ДФОП МВС України, проте, повернуті без затвердження на доопрацювання (а.с. 21).
З метою доопрацювання матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 начальником сектору кадрового забезпечення Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області проведено додаткове службове розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 .
За результатами додаткового службового розслідування складено висновок від 15.06.2015 (а.с. 75-77), згідно з яким отриманими під час проходження служби при виконання службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку, боротьби зі злочинністю, 11.12.2013 близько 00 год 15 хв. оперуповноваженим Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області капітаном міліції ОСОБА_1 визнано лише наступні тілесні ушкодження: забій, підшкірна гематома лівої гомілки. Визнано за необхідне акти від 27.01.2015 форми Н-1 про нещасний випадок та форми Н-5 про розслідування нещасного випадку залишити без змін, як такі, що містять діагноз: забій, підшкірна гематома лівої гомілки.
30.06.2016 Військово-лікарською комісією прийнято нову постанову (а.с. 19), якою травму колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1 : забій, підшкірна гематома лівої гомілки визнано пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Листом ліквідаційної комісії Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області від 11.11.2016 № 9/8254 (а.с. 15) позивача повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до висновку службового розслідування, актів форми Н-1, Н-5 щодо нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
Вважаючи дії УМВС України в Полтавській області, ліквідаційної комісії Київського РВ Полтавського МУ УМВС та Держаної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", Військової-лікарської комісії щодо виключення факту отримання ОСОБА_1 травм: ГЗЧМТ, струс головного мозку під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку та боротьби зі злочинністю, протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Стосовно клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду суд дійшов наступного висновку.
Так, в обгрунтування зазначеного клопотання представник позивача зазначив, що позивач звернувся до суду у місячний строк після того, як дізнався про відмову щодо внесення змін до актів за формую Н-1 та Н-5.
Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визнаючи причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, суд враховував, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У Рішенні у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 ЄСПЛ констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та практику ЄСПЛ, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом поважними та поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процес прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність складення Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області висновку від 15.06.2015 за результатами додаткового розслідування випадку, який стався 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, суд зазначає про таке.
Змістом частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції затверджений постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2015 (надалі - Порядок №707).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 707 виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю є, зокрема, охорона і забезпечення громадського порядку.
У висновку від 12.01.2015 (а.с. 70-74), складеному за результатами розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 , відображено факт дослідження комісією довідки з травмпункту 1 Міської клінічної лікарні м. Полтава від 11.12.2013 № 19568 про встановлення позивачу діагнозу: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, підшкірна гематома лівої гомілки (а.с. 33); та сформульовано висновок про те, що нещасний випадок з позивачем стався під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку та боротьбою зі злочинністю.
Отже, висновком за результатами розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Боднаром В.М., від 12.01.2015 визнано факт отримання позивачем травм: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, підшкірна гематома лівої гомілки під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку № 707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера. Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату.
Абзацом 1 пункту 7 Порядку № 707 визначено, що орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
Судом у справі № 816/1655/15 встановлено, що УМВС України в Полтавській області при наданні відповіді у листі від 23.04.2015 №4/1233 не зазначено про неналежне оформлення позивачем заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги та/або про відсутність будь-яких документів, передбачених пунктом 5 Порядком № 707, які додаються до такої заяви.
Суд дійшов висновку, що Управління МВС України в Полтавській області при прийнятті рішення, оформленого листом від 23.04.2015 №4/1233, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством України, що є підставою для визнання неправомірними дій Управління МВС України в Полтавській області щодо невиконання вимог пункту 7 Порядку № 707.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення гарантії дотримання і захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, який не виконав вимоги пункту 7 Порядку № 707, суд зобов'язав Управління МВС України в Полтавській області вчинити дії щодо прийняття рішення стосовно ОСОБА_1 відповідно до пункту 7 Порядку № 707.
При цьому, суд зауважує, що Законом України "Про міліцію", Порядком № 707, Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, складання та подання до МВС та ДПА документів, відмінних від тих, що визначені пунктами 4-5 Порядку № 707, не передбачено.
При цьому, у вказаних нормативно-правових актах відсутнє таке поняття складання висновку за результатами додаткового розслідування.
Таким чином, відповідач-2 при складанні висновку від 15.06.2015 за результатами додаткового розслідування діяв не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування цього висновку від 15.06.2015.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування актів про нещасний випадок від 27.01.2015 № 4 за формою Н-1, за формою Н-5, що складені за результатами розслідування випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, суд зазначає таке.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок № 1346).
Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Приписами пункту 3.5 Порядку № 1346 визначено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Пунктом 3.8 Порядку № 1346 передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
За змістом пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
Таким чином, акти за формою Н-1, Н-5 складаються комісією під час проведення розслідування, їх оформлення передує формулюванню висновку комісії за результатами розслідування нещасного випадку, а тому складення відповідачем актів від 27.01.2015 за формою Н-1, за формою Н-5, що відображають відмінні від висновку від 12.01.2015 (а.с. 70-74), складеному за результатами розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 , обставини є неправомірним.
Суд також зауважує, що Порядком № 1346, будь-яким іншим нормативно-правовим актом не допускається складення актів за формою Н-1, за формою Н-5 під час проведення додаткового розслідування нещасного випадку, тобто відповідачем під час оформлення актів від 27.01.2015 за формою Н-1 та за формою Н-5 допущено порушення процедури складення останніх.
За таких обставин, складені з порушеннями чинного законодавства акти від 27.01.2015 за формою Н-1, за формою Н-5 не відображають фактичних обставин у їх повному обсязі, а тому є неправомірними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 30.06.2016 щодо визначення травм та причинного зв'язку за наслідками випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Наказом МВС України від 06.02.2001 № 85 затверджено Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (надалі - Порядок № 85).
Згідно з вимогами пункту 1.63 Порядку № 85 ВЛК свої постанови виносять на час фактичного огляду даної особи. Щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС, військовослужбовців, які не проходили медичного огляду у ВЛК при звільненні зі служби, постанови виносяться на час фактичного звільнення з ОВС на підставі медичних документів.
За правилами пункту 1.77 Порядку № 85 у всіх випадках при медичному огляді осіб рядового й начальницького складу, військовослужбовців, коли їм встановлено діагноз, ВЛК визначає причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва). Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) виноситься на підставі достовірних даних про обставини, за яких воно отримано. Усім особам рядового й начальницького складу і військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), підрозділи по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ або командування військових частин оформляють акт про нещасний випадок (поранення) (додаток 13), на підставі матеріалів службової перевірки, дізнання, слідства або кримінальної справи, атестації, службової характеристики, довідки лікувальної установи, історії хвороби або витягу з неї, свідоцтва про хворобу, запису лікаря лікувальної установи в картці амбулаторного хворого, довідки архівної установи з викладенням обставин, при яких воно отримано. Акт про нещасний випадок (поранення) (додаток 13), затверджується начальником відповідного органу внутрішніх справ (командиром військової частини) і долучається до особової справи особи рядового й начальницького складу або військовослужбовця.
Проаналізувавши вищевикладене, постанова ВЛК від 30.06.2016, винесена з урахуванням відомостей висновку від 15.06.2015 за результатами додаткового розслідування та актів від 27.01.2015 за формою Н-1, за формою Н-5, які суперечать первинному висновку від 12.01.2015 за результатами розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків колишнім працівником Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 , тобто ґрунтується на документах, не передбачених Порядком № 85, не є неправомірною та підлягає скасуванню як така, що прийнята не на підставі достовірних даних та не на час фактичного звільнення з ОВС на підставі медичних документів, а також з порушенням вимог Порядку № 85.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на викладене, відповідачі як суб'єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довели суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Ліквідаційної комісії Київського РВ Полтавського МУ УМВС, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 15.06.2015 Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області за результатами додаткового розслідування випадку, який стався 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
Визнати протиправними та скасувати акти про нещасний випадок від 27.01.2015 № 4 за формою Н-1, за формою Н-5, що складені за результатами розслідування випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 30.06.2016 щодо визначення травм та причинного зв'язку за наслідками випадку, який мав місце 11.12.2013 під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.С. Канигіна