12 травня 2017 року Рівне №817/676/17
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Махаринець Д. Є., перевіривши виконання вимог статті 106 КАС України за позовною заявою
Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
доОСОБА_1
про стягнення плати за проїзд в сумі 8142,12 грн.
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Всупереч ч. 3. ст. 106 КАС України позивачем до позовної заяви не додано документа, що посвідчував би сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить вимогу майнового характеру або доказів звільнення від його сплати, натомість заявлено клопотання про відстрочення його оплати.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Аналіз вказаних норм свідчить, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на відстрочення сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або недостатність коштів на рахунках не може слугувати підставою для безумовного відстрочення оплати судового збору і має бути підтверджене належними доказами, що в даному випадку позивачем зроблено не було, а отже його клопотання про відстрочення сплати судового збору не може бути вирішене.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа, що посвідчував би сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить вимогу майнового характеру або доказів звільнення від його сплати, чи належних доказів відсутності коштів на рахунках.
Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 02 червня 2017 року.
Керуючись частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд - залишити без руху.
Встановити Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) строк для усунення недоліків позовної заяви - до 02 червня 2017 року
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Махаринець Д. Є.