33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
03 травня 2017 р. Справа № 918/152/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес"
до ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління сільського господарства Костопільської районної державної адміністрації
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "П'ятигірське"
про визнання недійсними рішень зборів співвласників майнових паїв, оформлених протоколами
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_2 (сіл. голова).
Від третьої особи: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність № 01/01-07 від 01.07.2016р.)
Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області про визнання недійсними рішень зборів співвласників майнових паїв, оформлених протоколами.
Ухвалою суду від 02.03.2017р. порушено провадження по справі, розгляд якої призначено на 13.03.2017р.
Ухвалою суду від 13.03.2017р. розгляд справи відкладено на 29.03.2017р.
28.03.2017р. представником позивача подано клопотання, в додатках до якого було долучено документи, які на переконання останнього, підтверджують викладені у позовній заяві обставини.
29.03.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 10.04.2017р.
10.04.2017р. відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив суд в задоволенні позову відмовити.
10.04.2017р. у судовому засіданні оголошено перерву по справі до 20.04.2017р.
20.04.2017р. третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "П'ятигірське" подала клопотання в якому просить суд залучити в якості належного відповідача, колишніх членів КСП "Прогрес", власників майнових паїв, котрі доручили представлення їхніх інтересів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що посвідчується відповідними дорученнями, посвідченими ОСОБА_1 сільською радою.
Згідно ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Пунктом 1.3 Постанови Пленуму Вищого Господарсько суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
З аналізу зазначених вище норм, суд вбачає, що право подачі клопотання про залучення іншого відповідача ГПК України надає для сторони у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Водночас, Фермерське господарство "П'ятигірське" у даній справі є третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, отже останнє не має права подавати такої заяви.
Крім того, матеріали справи не містять письмової заяви позивача, якою останній погодив заміну відповідача.
Тому, враховуючи усе зазначене вище, суд відмовляє в клопотанні третьої особи, про залучення належного відповідача.
Ухвалою суду від 20.04.2017р. розгляд справи відкладено на 03.05.2017р.
03.05.2017р. ОСОБА_4 подав заяву в якій просив допустити його в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у даній справі.
Згідно ч.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Водночас, ОСОБА_4 не надав оригінал, або належним чином засвідчену копію свідоцтва про право власності на майновий пай, а тому його заява задоволенню не підлягає.
03.05.2017р. представник позивача подав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи.
Однак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка представника позивача у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, розгляд даної справи вже неодноразово відкладався.
Отже, позивачу було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання додаткових доказів.
Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, беручи до уваги те, що позивачу надавалося достатньо часу для залучення додаткових доказів, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника ПСП "Прогрес".
У судовому засіданні 03.05.2017р. відповідач заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, представник третьої особи ФГ "П'ятигірське надав пояснення по справі, позивач та треті особи Управління сільського господарства Костопільської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання 03.05.2017р.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
04.03.2010 року Протоколом Засновників ПСП "Прогрес" № 1 затверджено Статуту ПСП "Прогрес", який зареєстрований 04.03.2010 року за № 1598105 0002 000528 (надалі - Статут, а.с. 20 - 24).
На підставі п. 1.1 Статуту Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" являється правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" (КСП "Прогрес") с. Дюксин Костопільського району Рівненської області.
У 2001 році відбулася реструктуризація Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" в Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес", що підтверджується Матеріалами з реструктуризації від 2002 року (а.с. 56 - 94).
Відповідно до п. 5.1. Статуту підприємства для забезпечення діяльності підприємства за рахунок грошових та майнових внесків власників формується статутний капітал в розмірі 1 000 грн. Внесок ОСОБА_6 становить 900 грн. 00 коп.
Згідно п. 7.2. Статуту підприємства Вищим органом підприємства є збори Власників. Вони складаються з Власників підприємства або призначених ними представників Згідно п. 7.2. Статуту підприємства Вищим органом підприємства є збори Власників. Вони складаються з Власників підприємства або призначених ними представників .
Розділ 4 Статуту підприємства визначає порядок майнових прав підприємства, зокрема п. 4.1. визначає, що Підприємство є власником належного йому майна, володіє, використовує і розпоряджається ним відповідно до мети та предмету статутної діяльності. Майно підприємства складають основні фонди і оборотні засоби, а також: цінності, що відображені в балансі підприємства.
На підставі п. 7.4. Статуту підприємства Директор організовує роботу Підприємства, представляє його в усіх установах, організаціях, підприємствах (в тому числі і за кордоном), розпоряджається майном і коштами Підприємства від його імені, укладає договори на суму, що не перевищує 1 000 грн. 00 коп.
Отже, вирішення всіх майнових питань Підприємства, розмір яких перевищує 1 000 грн. 00 коп., здійснюється на підставі рішення Власників і Засновників підприємства.
З матеріалів справи суд вбачає, що 15.03.2016р. відбулися збори співвласників майнових паїв КСП "Прогрес" с. Дюксин Костопільського району Рівненської області, оформлених Протоколом № 1, згідно якого пайовиками було вирішено затвердити склад комісії для проведення інвентаризації залишків майна, питання обрання довіреної особи по вирішенню майнових питань та виділити в рахунок майнового паю трактор МТЗ - 80 гр. ОСОБА_7 (а.с. 12).
14.08.2016р. Зборами співвласників майнових паїв КСП "Прогрес" вирішено надати згоду на продаж приміщення складу міндобрив ОСОБА_8 шляхом викупу майнових сертифікатів балансовою вартістю 181 268 грн. 00 коп. і залишковою вартістю 50 000 грн. 00 коп. за 50% залишкової вартості, тобто 25 000 грн. 00 коп., зазначене рішення було оформлено протоколом № 2 (а.с. 13 - 14).
11.09.2016р. відбулися Зборами співвласників майнових паїв КСП "Прогрес", які оформлені протоколом № 3 (а.с. 15 - 16) на яких було заслухано інформацію уповноваженої особи співвласників майнових паїв ОСОБА_4 та розглянуто заяви.
Також, суд вбачає, що зазначені вище рішення оформлені протоколами від 15.03.2016р., 14.08.2016р. та 11.09.2016р. були погоджені ОСОБА_1 сільською радою.
На переконання позивача при винесенні всіх трьох оскаржуваних рішень було відсутнє юридичне право розпоряджатися майном у зборів співвласників майнових паїв КСП "Прогрес", оскільки таке майно вже не належить КСП "Прогрес", також допущено помилки по правильності письмового оформлення Протоколу.
Крім того, позивач вказував, що співвласники майнових паїв КСП "Прогрес" на чолі з ОСОБА_1 сільською радою (станом на 2016 рік) вирішували майнові права КСП "Прогрес" шляхом продажу майна, яке перебуває у власності ПСП "Прогрес" (на підставі переходу права користування внаслідок реструктуризації підприємства).
Разом з тим, розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав.
В даній справі ПСП "Прогрес" просить суд визнати недійсними збори співвласників майнових паїв КСП "Прогрес".
Водночас з позовної заяви суд вбачає, що відповідачем у даній справі зазначено ОСОБА_1 сільську раду Костопільського району Рівненської області.
Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства; і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").
Згідно зі ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Разом з тим, з матеріалів справи суд вбачає, що відповідач ОСОБА_1 сільська рада Костопільського району Рівненської області, не порушувала права або законом охоронювані інтереси ПСП "Прогрес", оскільки рішень щодо майна позивача не приймала.
Як зазначалося вище, сільська рада погоджувала оспорювані в даній справі протоколи зборів співвласників майнових паїв КСП "Прогрес", однак таке погодження не порушує права позивача, при розпорядженні майном його не передбачено законом, юридичних наслідків погодження не має, та іде у розріз із змістом права власності визначеним ст. 317 ЦК України.
Суд зазначає, що відповідно до статті 24 ГПК України, яка була наведена вище, позивач вправі подати заяву та замінити відповідача на належного, водночас в даній справі, ПСП "Прогрес" не скористалося вищезазначеним правом та наполягала на задоволенні позову в даній редакції з такими ж сторонами.
Суд констатує, що не вправі вказувати для позивача форму та спосіб захисту своїх прав та інтересів і розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що ПСП "Прогрес" не доведено належними та допустимими доказами порушення ОСОБА_1 сільською радою прав або законом охоронюваних інтересів позивача, крім того, відповідач не є автором і не приймав рішення зборів співвласників майнових паїв КСП "Прогрес".
За таких обставин, ОСОБА_1 сільська рада не можу бути відповідачем у даній справі, тому суд в задоволенні позову відмовляє.
Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в позові відмовлено в повному обсязі, судовий збір сплачений в сумі 1 600, 00 грн. залишається за позивачем.
Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено "11" травня 2017 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 5 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (35055, Рівн. обл., Костопільський р-н, с. Дюксин, вул. Шкільна, 11);
3 - відповідачу рекомендованим (35055, Рівн. обл., Костопільський р-н, с. Дюксин, вул. Шкільна, 44 А);
4 - третій особі (35000 м. Костопіль, вул. Незалежності,7)
5 - третій особі (35764, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., с.П'ятигори)
6 - третій особі (Рівненська обл., Костопільський р-н., с. Дюксин, вул. Н.Хасевича, 104)