36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.05.2017 р. Справа № 917/590/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Качанівського газопереробного заводу (42730, Сумська область, Охтирський район, с. Мала Павлівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 00137041)
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 1 872,25 грн.
Суддя Ореховська О.О.
За участю представників:
від позивача: Блінова С.О., довіреність від 08.12.2016р. № 10-824/д
від відповідача: Муравйов О.В., довіреність від 03.01.2017р. № 1/2
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Сторонам повідомлено, що повне рішення буде складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ в особі Качанівського газопереробного заводу, Сумська область, Охтирський район, с. Мала Павлівка (далі по тексту - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Полтава (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1 872,25 грн. невідшкодованих витрат на оплату військовозобов'язаному працівнику, призваного на навчальні збори, середньої заробітної плати.
Позовна заява вмотивована тим, що на підставі повідомлення військового комісара, працівник Качанівського газопереробного заводу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (позивач у справі) ОСОБА_1 був призваний на навчальні збори. За час перебування на навчальних зборах позивачем було виплачено військовозобов"язаному ОСОБА_1 середню заробітну плату, що підтверджується, зокрема, відомістю на виплату грошей за березень 2014р. Позивач зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р. № 1644 Про порядок і розміри грошового зобов'язання та заохочення військовозобов'язаних та п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80, виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цим витрат військовими комісаріатами. Відшкодування позивачу витрат на оплату військовозобов'язаному середньої плати в сумі 1 872,25грн. відповідач не здійснив.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.04.2017р. зазначену позовну заяву прийнято судом до розгляду і порушено провадження у справі № 917/590/17. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2017р.
Через канцелярію господарського суду позивач подав додаткові документи по справі (вх. № 5917 та вх. № 5918 від 05.05.2017р.).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 872,25 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 5862 від 04.05.2017р.). Зокрема, посилається на відсутністю кошторисних призначень для здійснення видатків на відшкодування витрат на оплату військовозобов'язаному працівнику середньої заробітної плати. Вказує, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебував на зборах військовозобов'язаних з 03 по 18 березня 2014 р. Належним чином оформлені документи на відшкодування витрат на виплату ОСОБА_1 середнього заробітку позивач надав лише в листопаді 2016 року. Відповідно до п. 17 Положення про військові комісаріати (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р. № 389) фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, які проводяться військовими комісаріатами, здійснюється за рахунок і в межах державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Згідно ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджеті зобов'язання та здійснюють платежів тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. З урахуванням викладеного, як вказує відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 не має права використовувати кошти поза кошторисним призначенням.
На підставі вищевикладеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, суд встановив:
На підставі повідомлення військового комісара Лохвицько-Чорнухинського ОРВК (а.с. 26) , військовозобов'язаний запасу (резервіст) ОСОБА_1 , який є працівником Качанівського газопереробного заводу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - Качанівський ГПЗ ПАТ "Урнафта") (позивач у справі), був призваний на навчальні збори, які мали відбутися у період з 04.03.2014р. по 13.03.2014 р.
03.03.2014р. позивачем видано наказ за № 199 "Про навчальні збори" (а.с. 27) про відрядження зокрема до Лохвицько-Чорнухинського ОРВК з 04.03.2014р. по 13.03.2014р. ОСОБА_1 із збереженням заробітної плати згідно посадового окладу.
12.03.2014р. позивачем отримано повідомлення військового комісара Лохвицько - Чорнухинського ОРВК (а.с. 28), відповідно до якого працівник позивача ОСОБА_1 призивається на навчальні збори, які відбудуться з 03.03.2014р. по 20.03.2014р. (наказ Качанівського ГПЗ № 225 "Про навчальні збори" від 12.03.2014 р. - а.с. 29).
Качанівським ГПЗ ПАТ "Урнафта" виплачено військовозобов'язаному ОСОБА_1 середню заробітну плату за час перебування на навчальних зборах в розмірі 1 872,25грн., що підтверджується, зокрема, відомістю на виплату грошей за березень 2014 р. (а.с. 43-48).
Качанівським ГПЗ ПАТ "Укрнафта" у квітні 2014р. подано до Лохвицько-Чорнухинського ОРВК відомості на виплату середнього заробітку за час перебування військовозобов'язаного на навчальних зборах у період з 04.03.2014р. по 20.03.2014р. та рахунок на оплату від № 2 від 07.04.2014 р. (а.с. 30, 31,32).
У липні місяці 2014р. Качанівським ГПЗ ПАТ „Укрнафта" отримано лист ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 8/2475 16.07.2014р. (а.с. 33), яким повернуто без реалізації рахунок на відшкодування витрат по заробітній платі і зазначено, що згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 на навчальні збори був призваний ОСОБА_1 з 03.03.2014р. по 18.03.2014р..
12.05.2015р. позивачем направлено документи на відшкодування витрат по заробітній платі до ІНФОРМАЦІЯ_1 документи(а.с. 34, 35, 36).
Проте, відповідач відшкодування витрат на виплату ОСОБА_1 середнього заробітку не здійснив, відповідь на адресу позивача не надав.
Оскільки документи військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 про призов військовозобов'язаного ОСОБА_1 на навчальні збори містили різні дати початку та кінця проведення навчальних зборів, позивачем вжито заходи, спрямовані на з'ясування строку перебування ОСОБА_1 на навчальних зборах.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2381 від 14.11.2016р. (а.с. 37) молодший лейтенант запасу ОСОБА_1 проходив підготовку на навчальних зборах при Лохвицько - Чорнухинському ОРВК з 03.03.2014 р. по 18.03.2014 р. Виключений із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 19.03.2014 року на підставі наказу військового комісара № 4 від 18.03.2014 р.
На підставі інформації, зазначеної у листі ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2381 від 14.11.2016р., позивачем було внесено відповідні зміни до наказу № 255 від 12.03.2014р. "Про навчальні збори" (а.с. 38).
В подальшому позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено лист за № 2/2729 від 28.11.2016р. з відомостями на виплату середньої заробітної плати за час перебування ОСОБА_1 на навчальних зборах у період з 03.03.2014 р. по 18.03.2014 р. і проханням відшкодувати витрати, а також довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 та рахунок на оплату від № 2/2 від 07.04.2014 р. на суму 1 872,25грн. (а.с. 39,40,41).
Листом № 9/2681 від 23.12.2016р. (а.с. 42) ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що всі надані Полтавському обласному військовому комісаріату рахунки у 2014 році були компенсовані . Заборгованості за 2014 рік перед підприємствами та установами не існує. Компенсувати кошти у 2016 році ІНФОРМАЦІЯ_2 не має права, так як це буде вважатися нецільовим використанням коштів.
Відшкодування витрат (за 2014 рік) з виплати середньої заробітної плати військовозобов'язаному ОСОБА_1 , призваному на навчальні збори, здійснено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частинами 1, 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Згідно з приписами п. 1 ст. 29 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Військовозобов'язаними, в розумінні ст. 1 наведеного Закону, є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави.
Відповідно до п.п. 4, 9, 11, 13 ст. 29 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу" час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. № 1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., виходячи із заробітку за два останні місяці.
Згідно з п.п. 7,8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р. № 1644, за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Відповідно до п. 11, 12, 13 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п. 11). Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) (п. 12). Середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 13 Інструкції).
Відповідно до п. 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009 р. № 560 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 03.12.2009 р. за № 1162/17178) з подальшими змінами та доповненнями, командири військових частин (установ) зобов'язані під час проведення навчальних зборів організувати: видання наказу про зарахування військовозобов'язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов'язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи), тощо.
Обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_5 ) зобов'язані після закінчення навчальних зборів (п. 4.7. Інструкції): відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.
У відповідності до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
Таким чином, саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов'язаному працівнику, який проходив навчальні збори, середньої заробітної плати.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив позивачеві відшкодування витрат, обґрунтовуючи це відсутністю асигнувань з державного бюджету.
Посилання відповідача на відсутності бюджетних асигнувань для покриття витрат минулого періоду суд вважає безпідставними та зазначає, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування з державного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм щодо відшкодування виплат середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з підприємствами, установами та організаціями, які здійснили такі виплати.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.
Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України".
Також судом врахована правова позицію з цього приводу Верховного суду України, викладену у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, від 15.05.2012р. у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. у справі № 15/5027/715/2011.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідач не надав суду доказів відшкодування понесених позивачем витрат, суд дійшов до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1 872,25 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими матеріалами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд,
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Качанівського газопереробного заводу (42730, Сумська область, Охтирський район, с. Мала Павлівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 00137041) 1 872,25 грн. заборгованості та 1 600,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено 10.05.2017р.
Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя О.О. Ореховська