18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"04" травня 2017 р. Справа № 925/343/17
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” в особі філії
“Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”,
м. Черкаси
до публічного акціонерного товариства “Азот”, м. Черкаси
про стягнення 27 979 970 грн. 87 коп.
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” до публічного акціонерного товариства “Азот” про стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1612000656/12-49743/ПЗ від 27 грудня 2016 року, а саме: 20 511 378 грн. 41 коп. основний борг, 62 928 грн. 91 коп. пеня та 6 809 грн. 78 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 березня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11 квітня 2017 року.
Розгляд справи здійснюється після відкладення.
Позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог.
Так, 28 квітня 2017 року від позивача надійшла до суду заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 27 273 930 грн. 73 коп. заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, 635 154 грн. 47 коп. пеня та 70 885 грн. 67 коп. 3% річних.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Заява про збільшення розміру позовних вимог узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України, в зв'язку з чим, судом розглядається позов публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” з урахуванням зазначеної вище заяви.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.
Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвалами господарського суду Черкаської області від 27 березня 2017 року та від 11 квітня 2017 року було зобов'язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати до суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 04 травня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/343/17.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 27 грудня 2016 року між публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” (газотранспортне підприємство) та публічним акціонерним товариством “Азот” (замовник) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за №1612000656/12-49743/ПЗ.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі-ГРС), а замовник зобов'язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Пунктом 5.1. договору визначено, що розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Відповідно до постанови НКРЕ від 29 грудня 2015 року №3159 тариф на транспортування 1 000 куб. м природного газу магістральними трубопроводами публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” становив 499,44 грн. з урахуванням ПДВ.
Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання послуг відповідачу з транспортування магістральними трубопроводами природного газу в лютому та березні 2017 року, що підтверджується копіями актів від 28 лютого 2017 року на суму 43 970 794 грн. 99 коп. та від 31 березня 2017 року на суму 9 154 983 грн. 42 коп., всього 53 125 778 грн. 41 коп.
Водночас відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково, сплативши позивачу 25 851 847 грн. 69 коп.
Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1612000656/12-49743/ПЗ від 27 грудня 2016 року в розмірі 27 273 930 грн. 73 коп.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 5.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.
Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оскільки послуги за транспортування газу надавалися в лютому-березні 2017 року, то строк оплати за транспортування газу настав 20 березня 2017 року та 20 квітня 2017 року відповідно.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги в повному обсязі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, сума боргу в розмірі 27 273 930 грн. 72 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Оскільки відповідач здійснював оплату наданих послуг з порушенням строку, визначеного п. 5.5. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та пені.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 70 885 грн. 67 коп. - 3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
В зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем послуг з транспортування газу, позивачем було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 635 154 грн. 47 коп. пені (розрахунок штрафних санкцій знаходиться в матеріалах справи).
Здійснивши перевірку правильності нарахування пені та 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3.” судом встановлено, що пеня нарахована в меншому розмірі.
Оскільки позивач самостійно визначив суму пені, то заявлена до стягнення сума підлягає стягненню з відповідача.
Розмір 3% річних нарахований за період з 21 березня 2017 року по 28 квітня 2017 року на суму боргу 20 511 378 грн. 41 коп. складає 65 748 грн. 80 коп., розмір 3% річних нарахованих за період з 21 квітня 2017 року по 28 квітня 2017 року на суму боргу 6 762 552 грн. 31 коп. складає 4 446 грн. 61 коп.
Таким чином, враховуючи вищенаведений розрахунок, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 70 195 грн. 41 коп., в решті стягнення річних слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Азот”, вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826 на користь публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”, вул. Сумгаїтська, 3, м. Черкаси, ідентифікаційний код 04694614 - 27 273 930 грн. 72 коп. основного боргу, 70 195 грн. 41 коп. 3% річних, 635 154 грн. 47 коп. - пені та 239 976 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 11 травня 2017 року.
Суддя А.В.Васянович