18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"11" травня 2017 р. Справа №925/308/16
Суддя господарського суду Черкаської області в особі - ОСОБА_1, розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про скасування заходів щодо забезпечення вимог кредиторів у справі за заявою Уманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області до дочірнього підприємства “Уманський консервний комбінат” про порушення провадження у справі про банкрутство, -
03.05.2017 до суду надійшла заява від публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про скасування заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у якій просить суд скасувати ухвалу від 20.04.2017 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів дочірнього підприємства “Уманський консервний комбінат”.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.
Діючим законодавством передбачено коло учасників справи про банкрутство для попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі- Закон про банкрутство) учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
При цьому, зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Вказаною статтею передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Стаття 23 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.
Положеннями ст. 23 та ст. 25 Закону про банкрутство на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.
Отже, законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника.
Попереднє засідання судом проведено ще не було, отже публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” не набуло статусу ані кредитора у справі, ані учасника провадження у даній справі.
Отже, право на подання заяви про скасування заходів щодо забезпечення вимог кредиторів у Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” було відсутнє.
Посилання ПАТ "Державний ощадний банк України" на укладені з боржником кредитний договір та договір застави відхиляються з огляду на положення статей 1, 23, 25 Закону про банкрутство, оскільки зазначені норми права вимагають розгляду вимог кредиторів судом та їх визнання в судовому порядку у справі про банкрутство.
Зважаючи на вищевикладене, на те, що публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” області не набуло статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство,
Повернути без розгляду заяву про скасування заходів щодо забезпечення вимог кредиторів з додатками публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України".
Суддя І.І. Гура