79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.05.2017р. Справа № 914/510/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, за позовом: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів
до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області, м.Львів
про стягнення 4110грн. 10коп. - пені, 1704грн. 33коп. - 3% річних з простроченої суми та 13472грн. 98коп. - додаткових нарахувань з врахуванням індексу інфляції.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням представників сторін в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області про стягнення пені у розмірі 4110грн. 10коп., інфляційних втрат в розмірі 13472грн. 98коп. та 3% річних у розмірі 1704грн. 33коп.
Ухвалою суду від 16.03.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.04.2017р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, а також враховуючи невиконання сторонами в повному обсязі вимог попередньої ухвали суду, ухвалами суду від 04.04.2017р. та від 19.04.2017р. розгляд справи відкладався.
30.03.2017р. в канцелярію суду від відповідача поступив відзив на позов за вх.№12305/17 від 30.03.2017р., у якому відповідач заперечує позовні вимоги із наступних підстав. Відповідач зазначає, що як вбачається із проведених позивачем розрахунків пені, 3% річних та нарахувань із застосуванням індексу інфляції, позивач здійснював обрахунок днів прострочення оплати, починаючи з дати оплати рахунку, також, здійснений позивачем розрахунок додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції проведений без врахування рекомендацій, викладених у листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», тому таблиці розрахунку додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції на думку відповідача є невірними. В доповненні до відзиву від 18.04.2017р. (вх.№14374/17 від 18.04.2017р.) представник відповідача зазначає, що фінансування територіального управління здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбаченими Державним бюджетом України на відповідний рік та несвоєчасна оплата вартості отриманої активної електричної енергії протягом 2014-2016років пов'язана із затримкою отримання бюджетного призначення на фінансування закупівлі електроенергії та не проведенням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області відповідних платежів.
03.05.2017р. представником позивача через канцелярію суду подано заперечення на відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву за вх.№15932/17. Крім того, 03.05.2017р. представником позивача подано заяву за вх.№15931/17, в якій у зв'язку зі зміною найменування позивача з ПАТ «Львівобленерго» на ПрАТ «Львівобленерго» просить вважати позивачем по цій справі - ПрАТ «Львівобленерго». На підтвердження даних обставин до поданої заяви долучено Виписку з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ від 28.04.2017р.
27.04.2017р. від відповідача, через канцелярію суду (вх.№15543/17) поступило клопотання від 27.04.2017р. про зменшення розміру пені, в якій позивач зазначає, що має місце невідповідність розміру визначеної позивачем неустойки (пені) наслідкам невиконання відповідачем зобов'язань. Разом з тим, як зазначає відповідач, позивачем не враховано причини неналежного, на його думку, виконання зобов'язань, незначність прострочення їх виконання, а також здійснення відповідачем оплати за спожиту електроенергію в повному обсязі. Тому, відповідач, враховуючи відсутність вини територіального управління, незначність прострочення виконання зобов'язань та здійснення оплати за спожиту електроенергію в повному обсязі, а також обставини наведені у відзиві на позов та доповненні до відзиву, просить зменшити на 99% розмір пені до 41,10грн.
В судове засідання 03.05.2017р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, у запереченнях на відзив та доповненнях до відзиву і просить суд позов задоволити повністю.
В судове засідання 03.05.2017р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленням про вручення поштового відправлення №7900512368057. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 03.05.2017р. не поступало.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:
Як вбачається із пункту 1.1. Статуту ПАТ “Львівобленерго”, затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ “Львівобленерго” від 20.03.2014 року №11, зареєстрованого 28.03.2014 року, Публічне акціонерне товариство “Львівобленерго” перейменоване з відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго” відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”, є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Львівобленерго”, заснованої відповідно до наказу міністерства енергетики та електрифікації України від 17.08.1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання “Львівобленерго” у Державну акціонерну енергопостачальну компанію “Львівобленерго”, згідно з Указом Президента України від 04.04.1995 року №282/95 “Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України” (належним чином завірена копія витягу із Статуту ПАТ “Львівобленерго” долучена до матеріалів справи).
Відповідно до протоколу загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» №14 від 13.04.2017р. загальними зборами прийнято рішення про зміну найменування з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго».
Згідно до п.1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” від 13.04.2017 року №14, приватне акціонерне товариство “Львівобленерго”, перейменоване з Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго“, яке було перейменоване з Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго“ відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства“, є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Львівобленерго”, заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року № 156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання “Львівенерго” у Державну акціонерну енергопостачальну компанію “Львівобленерго”, згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року № 282/95 “Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України”.
Згідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом №00131587 та зазначено позивачем у заяві (вх.15931/17 від 03.05.2017р.) проведено реєстрацію Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”.
20.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Львівобленерго” (постачальник) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Львівській області (споживач) укладено договір №90222/01 про постачання електричної енергії, згідно до умов (п.1 даного договору) якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 “Однолінійна схема”.
Відповідно до п.1 та п.2 додатку №2 до договору №90222/01 від 20.10.2006р. “Порядок розрахунків” розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 30 числа попереднього місяця до 29 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.
За умовами п. п. 4-6 додатку №2 до договору №90222/01 від 20.10.2006р. остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
За умовами п.4.2.1 договору №90222/01 від 20.10.2006р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно із п.7 додатку №2 до договору №90222/01 від 20.10.2006р., у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
01.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Львівобленерго” (енергопостачальна організація) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Львівській області (споживач) у зв'язку зі зміною основного споживача та укладення ним з ВАТ «Львівобленерго» договору про постачання електричної енергії, було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №90222/01 від 20.10.2006р.
Додатковою угодою від 01.10.2007р. сторони узгодили: п. 1.1. Змінити номер договору про постачання електричної енергії №90222/01 на №90547/01.
19.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством “Львівобленерго” (постачальник) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Львівській області (споживач) у зв'язку зі зміною основного споживача та укладення ним з ПАТ «Львівобленерго» договору про постачання електричної енергії, було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №90547/01 від 20.10.2006р., якою п. 1.1. змінено номер договору про постачання електричної енергії з №90547/01 на №90599/01.
06.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством “Львівобленерго” (постачальник) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Львівській області (споживач) у зв'язку зі зміною основного споживача та укладення ним з ПАТ «Львівобленерго» договору про постачання електричної енергії та в зв'язку з впровадженням Міністерством енергетики та вугільної промисловості нормативного документа «Методичні рекомендації визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання», було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №90599/01 від 20.10.2006р., якою зокрема: п. 1.1. змінено номер договору про постачання електричної енергії з №90599/01 на №90620/01.
Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається із матеріалів справи, відповідач у період з лютого 2014р. по лютий 2017р. в порушення умов договору, здійснював оплату за поставлену йому електричну енергію несвоєчасно, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» про помісячні поступлення коштів від Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», долученими рахунками на оплату наданих послуг та наданим розрахунком, та в цій частині не заперечується відповідачем.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Ухвалами суду від 16.03.2017р., від 04.04.2017р. та від 19.04.2017р. було зобов'язано відповідача надати контррозрахунок здійснених позивачем розрахунків позовних вимог, які заявленні до стягнення, однак відповідач вимог ухвал суду в цій частині не виконав, хоча у відзиві на позовну заяву відповідач посилається саме на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем, та контррозрахунку суду не надав.
Відповідно до абз.3 п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Листом Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" роз'яснено, що у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка перебуває з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Наприклад, кошти вносились 27 жовтня 1994р. в розмірі 2700 тис. крб., 7 травня 1995р. - 5200 тис. крб. і 25 грудня 1995 року - 11500 тис. крб. Всього 19400 тис. крб. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період с 1 по 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 15.03.2014р. по 31.01.2017р. у розмірі 13472грн. 98коп. та 3% річних за період з 15.03.2014р. по 28.02.2017р. в розмірі 1704грн. 33коп., а також згідно п.4.2.1 договору №90222/01 від 20.10.2006р. за період з 15.03.2016р. по 14.07.2016р., нараховано відповідачу пеню у розмірі 4110грн. 38коп. Розрахунки проведених нарахувань долучені до матеріалів справи. Проведені позивачем нарахування, враховуючи лист Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", строки оплати визначені договором та враховуючи періоди нарахування визначені позивачем , судом перевірено.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Враховуючи те, що відповідач є бюджетною організацією, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати та ступінь вини відповідача, а також враховуючи, те що відповідачем здійснено оплату за спожиту електроенергію в повному обсязі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 90 % (відсотків).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо інфляційних втрат в розмірі 13472грн. 98коп., 3% річних у розмірі 1704грн. 33коп. та пені у розмірі 411грн. 04коп., є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити у зв'язку із зменшенням судом.
Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області (79005, м.Львів, вул.Драгоманова, буд.25, ідентифікаційний код 26306742) на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 411грн. 04коп. - пені, 13472грн. 98коп. - інфляційних втрат, 1704грн. 33коп. - 3% річних та 1600грн. 00коп.- судового збору.
В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 05.05.2017р.
Суддя Іванчук С.В.