ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.04.2017Справа №910/4300/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс»
до Київської міської ради
про визнання договору оренди поновленим. визнання протиправною бездіяльність
та визнання угоди укладеною
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Комісар С.П. - по дов. № б/н від 16.03.2017
від відповідача Перепелиціна К.М. - по дов. № 225-КМГ-622 від 28.02.2017
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» до Київської міської ради про:
- визнання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1928 га, м. Київ, вул. Обсерваторна, 4 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер: 8000000000:91:168:0031, укладений між ТОВ «Лаванда плюс» та Київською міською радою 23.12.2004, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004 за реєстровим № 1221 з договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.12.2011 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. за реєстровим № 1591, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах;
- визнати протиправним зволікання Київської міської ради з укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.12.2004, укладеного між ТОВ «Лаванда плюс» та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004 за реєстровим № 1221;
- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1928 га, м. Київ, вул. Обсерваторна, 4 у Шевченківському районі м. Києва кадастровий номер: 8000000000:91:168:0031, укладений між ТОВ «Лаванда плюс» та Київською міською радою 23.12.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.12.2004 за № 91-6-00385, в редакції додаткової угоди, викладеній в прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Лаванда Плюс» зазначило, що 23.12.2004 між ТОВ «Лаванда плюс» та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки за адресою м. Київ, вулиця Обсерваторна 4 у Шевченківському районі м. Києва кадастровий номер: 8000000000:91:168:0031, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.12.2004 за № 91-6-00385. Згідно умов договором, договір оренди землі укладено строком на 5 років. 16.12.2011 між сторонами укладено договір про поновлення договору оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) 05.01.2012 за № 91-6-00950, відповідно до якого договір оренди землі поновлено до 31.12.2016. 03.10.2016 ТОВ «Лаванда Плюс» звернулося до Київської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки на 5 років, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний з боку позивача. За доводами позивача, у п. 8.3. договору сторони передбачили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду із даною позовною заявою, додаткова угода про поновлення договору оренди не укладена, а тому позивач звернувся до суду з вимогами про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення строку дії такого договору в запропонованій редакції, в обґрунтування правової позиції посилається на ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Позивач стверджує, що продовжує користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:168:0031 площею 0,1928 га на час подачі позову та сумлінно сплачує всі орендні платежі. Крім цього зазначає, що орендодавцем станом на момент подачі позову до суду не надано листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок від 16.12.2011, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.01.2012 за № 91-6-00950 протягом одного місяця після закінчення строку останнього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4300/17 та призначено її до розгляду на 11.04.2017.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 11.04.2017 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши при цьому, що позивачем не доведено наявність усіх юридичних фактів, визначених у ст. 33 Закону України «Про оренду землі», які дають підставу для поновлення дії договору, а саме позивач не виконав умови договору оренди земельної ділянки в частині зобов'язань п. 8.4 договору, а саме оплати вирішення пайової участі інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури мста Києва, а отже договір оренди земельної ділянки не може бути поновлений.
Позивач в судовому засіданні 11.04.2017 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 11.04.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 11.04.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.04.2017.
Позивач у поданих 25.04.2017 до відділу діловодства суду поясненнях на заперечення відповідача зазначив, що не може з незалежних від нього причин затвердити проект будівництва (через самовільне розміщення 12 гаражів на переданій в оренду позивачу земельній ділянці), а отже і не може визначити розмір пайової участі та укласти договір про пайову участь.
В судовому засіданні 25.04.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
Рішенням Київської міської ради № 339-5/1549 від 24.06.2004 передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,19 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку на вул. Обсерваторній, 4 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.
23.12.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда плюс» (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендар переждав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками:
місце розташування - вул. Обсерваторна, 4 у Шевченківському районі м. Києва;
розмір - 0,1928 га;
цільове призначення - будівництва багатоповерхового житлового будинку;
кадастровий номер - 8000000000:91:168:0031.
даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.12.2004 та зареєстровано в реєстрі за № 1221. Також договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 30.12.2004 за № 91-6-00385 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 30.12.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,1928 га за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 4, кадастровий номер 8000000000:91:168:0031.
Рішенням Київської міської ради № 663/1719 від 18.06.2009 поновлено на 7 років з 31.12.2009 договір оренди земельної ділянки на вул. Обсерваторній, 4 у Шевченківському районі м. Києва від 30.12.2004 № 91-6-00385.
16.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда плюс» та Київською міською радою укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, згідно з яким договір поновлено до 31.12.2016, а також відповідно до умов договору внесені зміни щодо розміру річної орендної плати (п. 2.2 договору та п. 4) та відповідальності за порушення термінів забудови (п. 4) та інші умови (п. 8).
Вказаний договір про поновлення договору оренди земельної ділянки зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 05.01.2012 за № 91-6-00950 у книзі записів державної реєстрації договорів.
У п. 8.3 договору сторонами визначено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
03.10.2016 позивач звернувся до відповідача з клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 за № 91-6-00385 (з урахуванням змін внесених договором від 16.12.2011), до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний з боку позивача. Дане клопотання було отримане відповідачем 03.10.2016 за вх. КОП-0922
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що додаткова угода досі не укладена, а отже на думку позивача є підстави для поновлення терміну дії договору оренди на той самий термін.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
За статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішень Київської міської ради від 24.06.2004 за № 339-5/1549 та з урахуванням рішення Київської міської ради № 663/1719 від 18.06.2009, ТОВ «Лаванда Плюс» передано в оренду на 5 років (та продовжено договір оренди до 31.12.2016 року) земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:168:0031 площею 0,1928 га за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 4.
Згідно з приписами ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (чинної, на момент укладення договору), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, договір був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.12.2004 за № 91-6-00385 у книзі записів державної реєстрації договорів, а також 05.01.2012 за № 91-6-00950 зареєстровано договір про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 1 договору про поновлення договору оренди земельної ділянки визначено, що з урахуванням поновлення договору, договір оренди земельної ділянки від 23.12.2004 року за № 1221 поновлено до 31.12.2016.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Частинами 6-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Згідно з пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ спорах, то виникають із земельних відносин» відповідно до яких, у вирішенні спорів пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України «Про оренду землі», судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Таким чином, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин (виникнення права на продовження дії договору) та на момент розгляду справи судом, прямо встановлено можливість автоматичного поновлення договорів оренди та обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.
Статтею 764 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Згідно з приписами частин 1-5 статті 33 вказаного Закону (у відповідній редакції) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.
Разом з тим, частиною 6 статті 33 цього Закону передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 названого Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.
Отже, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15, у постанові від 13.04.2016 у справі № 6-2027цс15.
Під час розгляду справи судом встановлено, що докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренду землі відсутні, у зв'язку з чим, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи щодо сплати орендної плати за землю за період січень-лютий 2017 року.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутній лист-повідомлення відповідача про заперечення у поновленні договору, а також докази його надсилання на адресу позивача протягом строку, встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», - протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.
Крім того, позивачем до матеріалів справи додано лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 057041-937 від 19.01.2017, відповідно до якого Департамент не заперечує проти поновлення договору оренди земельної ділянки 30.12.2004 № 91-6-00385 (зі змінами, внесеними договором від 05.01.2012 № 91-6-00950) за умови відсутності заперечень Київської міської ради, виконання обов'язків землекористувача та умов договору.
Заперечення відповідача у справі - Київської міської ради щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, наведені у відзиві, зводяться до того, що позивач у справі - ТОВ «Лаванда Плюс» не виконав обов'язку щодо сплати пайової участі відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431, що передбачено п. 8.4 договору.
Суд зазначає, що згідно з п. 8.4 договору орендар зобов'язаний вирішити питання пайової участі відповідно до вищевказаного рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003, яке втратило чинність з 01.09.2008 на підставі рішення Київської міської ради № 3/4475 від 17.01.2008.
Разом з цим, відповідно до порядку сплати внеску на пайову участь, встановленого рішенням Київської міської ради № 3/4475 від 17.01.2008, питання пайової участі інвестора (забудовника) вирішується на підставі договору на сплату пайової участі, який укладається на підставі затвердженого у встановленому порядку проекту будівництва з техніко-економічними показниками. Отже, обов'язок сплати пайової участі виникає лише після укладення договору про пайову участь, розмір якої визначається лише після затвердження у встановленому законом порядку проекту будівництва.
При цьому, позивач надав до суду додаткові докази того, що ним проект будівництва не може бути затверджений до вирішення питання звільнення наданої в оренду земельної ділянки від самовільно встановлених конструкцій (гаражів), які вирішуються позивачем в судовому порядку (копії рішень судів)
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.
Суд дійшов до висновку про наявність у позивача правових підстав для поновлення договору оренди землі на новий строк згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також судом встановлено факт порушення законних прав та інтересів позивача у зв'язку зі зволіканням в укладенні додаткової угоди до договору з боку відповідача, а отже позовні вимоги в частині визнання договору поновленим та визнання укладеною угоди про поновлення договору визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо вимоги про визнання протиправним зволікання Київської міської ради з укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.12.2004, укладеного між ТОВ «Лаванда плюс» та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004 за реєстровим № 1221
Виключний перелік справ, підвідомчий господарським судам, визначений ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, яка носить імперативний характер, зокрема, ними, є:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство;
9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Суд вважає, що у відповідності до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимоги позивача про визнання факту протиправного зволікання Київської міської ради з укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 0,1928 га, м. Київ, вулиця Обсерваторна 4 у Шевченківському районі м. Києва кадастровий номер: 8000000000:91:168:0031, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004 за реєстровим № 1221 з договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.12.2011 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. за реєстровим № 1591, на той самий строк і на тих самих умовах.
3. Визнати укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда плюс» та Київською міською радою, в наступній редакції:
«Угода
про поновлення Договору оренди земельної ділянки
м. Київ___________________________________________________________ року
Київська міська рада (м. Київ. вул. Хрещатик. 36) - далі у тексті - «Орендодавець», в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, що діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» (ідентифікаційний код 32312494, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.02.2003 за № 1 072 120 0000 002149) - далі у тексті «Орендар», в особі директора Проценка Олександра Володимировича - з другої сторони, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», уклади дану угоду (далі у тексті - Угода) про наступне:
1. Поновити на 5 (п'ять) років Договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванада Плюс», та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.12.2004 року за № 91-6-00385 з урахуванням змін до договору, внесених договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.12.2011 року, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.01.2012 року за № 91-6-00950 (далі у тексті - Договір оренди).
2. Інші умови Договору оренди (з урахуванням внесених змін договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.12.2011 року) залишаються без змін.
3. Дана угода є невід'ємною частиною Договору оренди, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.12.2004 року за № 91-6-00385, і набуває чинності з дня її нотаріального посвідчення в установленому порядку.
4. Витирати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цієї Угоди, сплачує Орендар.
5. Усі спори, пов'язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються в судовому порядку із застосуванням чинного законодавства України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.
6. Дана Угода складена у трьох примірниках. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у нотаріуса.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ Київський міський голова _______________________ В. Кличко ОРЕНДАР Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» (ідентифікаційний код 32312494, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.02.2003 за №1 072 120 0000 002149). Директор _______________Проценко О.В.
4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 32312494) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Провадження у справі в частині визнання протиправним зволікання Київської міської ради з укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.12.2004, укладеного між ТОВ «Лаванда плюс» та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004 за реєстровим № 1221 припинити.
Повне рішення складено 04.05.2017.
Суддя В.В.Сівакова