ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.05.2017Справа №910/1591/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»
про стягнення 22645,06 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Лазор А.І. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У січні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Талісман страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 22645,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 20.06.2016, у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з.НОМЕР_2, ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3
Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Форд» - ОСОБА_3 (страхувальник), Договору добровільного страхування транспортних ризиків №2210.001.2016, виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 69817,48 грн.
Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_2, було застраховано у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Здорово», позивач, на підставі положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування з урахуванням часткової оплати відповідачем та франшизи в розмірі 22645,06 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, крім того останнім було подано відзив на позов в якому відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що позивачем при розрахунку суми заборгованості не враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, крім того, зазначив, що при відновлювальному ремонті пошкодженого автомобіля до Рахунку-фактури, на підставі якого позивач здійснив виплату страхового відшкодування, були включені запасні частини та матеріали, які не мають жодного відношення до пошкоджень завданих внаслідок ДТП, яка сталась 20.06.2016, крім того вказані пошкодження не підтверджуються фотографіями і не відображені в акті огляду транспортного засобу.
Крім того, відповідач зазначив, що останнім після отримання вимоги про виплату страхового відшкодування було здійснено власний перерахунок заборгованості та виплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 26354,94 грн.
За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.05.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Талісман страхування» (страховик) та власником автомобіля марки «Форд» - ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортних ризиків №2210.001.2016, за умовами якого застраховано автомобіль марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №94110325, 20.06.2016, на автодорозі М-05, Київ-Одеса на 35 км.+800 м., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Постановою Васильківського районного суду Київської області від 08.07.2016 по справі №362/3246/16-п, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування транспортних ризиків №2210.001.2016 від 23.05.2015, на підставі страхового акту №000000106616010101 від 25.07.2016, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Форд» в розмірі 69817,48 грн., що підтверджується платіжними дорученням №1598 від 28.07.2016.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку СТО - ФОП ОСОБА_4 №037 від 11.07.2016 згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, склала 69817,48 грн.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з.НОМЕР_2, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7504481 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Здорово», чинного на момент скоєння ДТП (20.06.2016). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних ризиків №2210.001.2016 від 23.05.2015, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією (вих.№568/2210/UA від 26.08.2016) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 69817,48 грн.
Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Так, відповідачем на виконання зазначеної претензії було перераховано на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 26354,94 грн. В обґрунтування зменшення суми страхового відшкодування відповідач зазначив, що позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу та включено до суми страхового відшкодування вартість запасних частин які не відносяться до вказаної ДТП.
Так, враховуючи заперечення відповідача, суд вважає за належне зазначити наступне.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, експертом ФОП ОСОБА_5, за замовленням позивача, було проведено автотоварознавче дослідження автомобіля марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, з метою визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
За результатами проведення дослідження складено звіт №735 від 19.01.2017, у якому визначено, що вартість відновлювального ремонту складає 38653,27 грн.
Як вбачається з наданого позивачем звіту, експертом при проведенні дослідження було враховано значення коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.
Крім того, зазначений звіт було складено на підставі пошкоджень автомобіля марки «Форд», д.н.з.НОМЕР_1, отриманих в результаті ДТП яка мала місце 20.06.2016, оскільки описані у звіті пошкодження транспортного засобу повністю відповідають пошкодженням, зазначеним у Акті огляду транспортного засобу. Експертом, при визначенні вартості матеріального збитку не було враховано пошкоджень автомобіля, які були наявні до ДТП.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги положення ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі визначеному відповідно до звіту №735 від 19.01.2017.
Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Крім того, судом враховано, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово» було здійснено часткову виплату страхового відшкодування в розмірі 26354,94 грн.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 11298,33 грн. виплаченого страхового відшкодування (38653,27 грн. - 26354,94 грн. виплаченого страхового відшкодування - 1000 грн. франшизи).
Разом з тим, відповідачем було подано власний розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідно до якого вартість страхового відшкодування складає 26354,94 грн. При цьому, відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність представленого розрахунку, відтак останній не може бути прийнятий судом до уваги як належний та допустимий доказ у розглядуваній справі.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Н; ідентифікаційний код 33637321) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман страхування» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 39; ідентифікаційний код 30930046) 11298 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 33 коп. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 29 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 11.05.2017
Суддя Я.В. Маринченко