Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" травня 2017 р.Справа № 922/1083/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Головного управління Національної поліції в Харківській області, м. Харків
про стягнення 1886,02 грн.
за участю прелдставників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився,
До господарського суду Харківської області звернулась Акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь (на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 00131954) суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 9,46 грн. (де 7,89 грн. - тарифна складова та 11,57 грн. - ПДВ 20%) та (на п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_2 Аваль" м. Києва, МФО 380805, код 00131954) суму по пені 1477,60 грн., 3% річних - 152,00 грн. та інфляційні - 246,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору про постачання електричної енергії №766/611510, що був укладений між сторонами 23.09.2016. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою господарського суду від 03.04.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.04.2017 о 11:00.
Ухвалою суду від 25.04.2017 розгляд справи був відкладений до 03.05.2017 до 11:15.
Присутній у судовому засіданні 03.05.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 15.03.2017 не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ (зі змінами та доповненнями) та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (зі змінами та доповненнями) (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
23.09.2016 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області був укладений договір № 766/611510 про постачання електричної енергії (далі - договір), відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
За умовами п. 9.5 договору, він діє до 31.12.2016 включно, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6 Договору, відповідно до додатку 1 “Договірні величини електроспоживання на _____рік".
Згідно п.п. 2.3, 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язується, своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інших нарахувань згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та умовами цього договору.
У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням індексу інфляції (п. 6 додатку № 2 до спірного договору).
Відповідно до п. 1 додатку 2 “Порядок розрахунків” Споживачу встановлено розрахунковий період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 2 “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений додатком 2 “Порядок розрахунків”, по день сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином у період з вересня 2016 по листопад 2016 здійснив відпуск електричної енергії споживачу.
Втім, відповідач за отриману електричну енергію вчасно не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 9,46 грн. та позивач нарахував відповідачу: 1477,60 грн. - пені за невиконане зобов'язання по оплаті електричної енергії за період вересень 2016 року та листопад 2016 року; 152,00 грн. - три відсотки річних за період вересень 2016 року та листопад 2016 року та 246,96 грн. - інфляційні за листопад 2016.
Викладені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, виконання своїх зобов'язань за договором, яке виконано боржником з порушенням строків, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, на які заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період прострочення платежу.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносець, 5, код ЄДРПОУ 40108599, п/р 35216024092615 Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; код ЄДРПОУ 00131954; п/р 260323012307 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 9,46 грн. заборгованості за електричну енергію (де 7,89 грн. тарифна складова та 11,57 грн. - ПДВ 20%)..
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносець, 5, код ЄДРПОУ 40108599, п/р 35216024092615 Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; код ЄДРПОУ 00131954; п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_3 Аваль" м. Києва, МФО 380805) - 1477,60 грн. пені, 152,00 грн. 3% річних, 246,96 грн. інфляційних та 1600,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 10.05.2017 р.
Суддя ОСОБА_4