про відмову у прийнятті позовної заяви
10 травня 2017 року Справа № 912/1299/17
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Макаренко Т.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної організації Національної Спілки письменників України
про визнання рішення нелегітимним, скасування протоколу
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Кіровоградської обласної організації Національної Спілки письменників України, яка містить наступні вимоги:
- Визнати рішення загальних зборів письменників Кіровоградської обласної організації НСПУ «Про недовіру правлінню Кіровоградської обласної організації НСПУ та перевибори нового складу правління» від 18.11.2016 року нелегітимним (неправомочним) Залишити в силі легітимність правління організації, обраного 16.06.2015 року.
- Протокол № 1 зборів письменників Кіровоградської обласної організації НСПУ від 18.11.2016 року в частині обрання «нового» правління скасувати.
- Вважати дані збори рейдерським захватом Кіровоградської ОО НСПУ і передати відомості про це в правоохоронні органи для порушення кримінальної справи.
- За організацію нелегітимних зборів, ведення підбурювальної роботи в організації заборонити ОСОБА_3 займати виборні посади в Національній Спілці письменників України та у Кіровоградській обласній організації НСПУ по життєво.
- Попередити всіх «учасників «голосування »» про недопустимість подібних порушень законодавства (див. Додаток №1).
- Винести окрему ухвалу на адресу Секретаріату НСПУ (м.Київ вул. Банкова, 2) та власника газети «З перших уст» ОСОБА_4 про недопустимість подібних дій, котрі порушують законодавство України.
- Відновити легітимність Правління Кіровоградської обласної організації НСПУ, обраного 16 червня 2015 року.
- Запросити як свідків: ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, тел. НОМЕР_1) ОСОБА_6 (АДРЕСА_6, тел. НОМЕР_2), ОСОБА_7 (АДРЕСА_4, тел. НОМЕР_3) ОСОБА_8 (АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_4), ОСОБА_9 (АДРЕСА_5, тел. НОМЕР_5).
- На підставі пункту 10 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати покласти на відповідачів.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
З огляду на норми ст. 12 ГПК України, якою визначено підвідомчість справ господарським судам, такими фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності та які мають право звертатись до господарського суду можуть бути фізичні особи, зокрема, які є учасниками спорів, що виникають з корпоративних відносин та фізичні особи, які заявляють вимоги до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.
Положення частини 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року № 13 у пункті 2 якої зазначається, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Як зазначив пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.1. постанови від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Як вбачається з ОСОБА_4 з ЄДР Кіровоградська обласна організація національної спілки письменників України за організаційно-правовою формою є творчою спілкою (інша професійна організація).
При цьому, позивач просить суд, зокрема, визнати нелегітимним рішення загальних зборів Кіровоградської обласної організації національної спілки письменників України та скасувати протокол.
Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи (п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).
Господарським товариством згідно статті 1 Закону України «Про господарські товариства» є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Творча спілка - добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту (стаття 1 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»).
Як вбачається із позовної заяви, позивач не являється суб'єктом підприємницької діяльності, не являється учасником жодного господарського товариства, зазначених у ч. 3 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" ( акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства), позов заявлено фізичною особою у зв'язку з її членством в Кіровоградській обласній організації Національної Спілки письменників України. Наведене свідчить, що в силу вимог статей 1 та 21 Господарського процесуального кодексу України, позивач, який є фізичною особою, пред'явив позов, який не пов'язаний з його господарською діяльністю чи членством у господарському товаристві, чи у зв'язку із пред'явленням ним вимог у справі про банкрутство, а тому не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді.
З огляду на вказане та в ідповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог статей 1 і 12 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи, що приписи статті 62 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає розгляду в господарських судах України та підпадає до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись частиною 1 пункту 1 статті 62, статтею 86 господарського процесуального кодексу України,
В прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 від 05.05.17 (вх. № 1299/17 від 10.05.17) відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 від 05.05.17 (вх. № 1299/17 від 10.05.17) разом з прикладеними до неї матеріалами повернути заявнику.
Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 (25018, АДРЕСА_2) та Кіровоградській обласній організації Національної Спілки письменників України (м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 29 та пл. Героїв Майдану, 1).
Суддя Т. В. Макаренко