ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.05.2017Справа №910/3641/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»
про стягнення 2002,04 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Некряч А.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У березні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 2002,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.12.2015, у м. Вишгород, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Рено», д.н.з.НОМЕР_2, ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3
Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Тойота» - ДП «Старавто» ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (страхувальник) Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №321001/4002/0000001 від 01.01.2014, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1, страхове відшкодування в розмірі 2002,04 грн.
Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Рено», д.н.з.НОМЕР_2, було застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», позивач, на підставі положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування, в розмірі 2002,04 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.01.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та ДП «Старавто» ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (страхувальник) укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №321001/4002/0000001, за умовами кого, зокрема застраховано автомобіль марки «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №83012541, 25.12.2015, по просп. Шевченка у місті Вишгороді сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пошкоджено вказані транспортні засоби. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 18.01.2016 у справі №363/71/16-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач, на виконання умов Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №321001/4002/0000001 від 01.01.2014, на підставі страхового акту №00183672 від 23.06.2016, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1 в розмірі 2002,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №022012 від 24.06.2016.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку №2310200231-2 від 17.02.2016 СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе», згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 3402,04 грн.
Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи ремонтної калькуляції №2310200231 від 17.02.2016, складеної на основі комп'ютерної програми Audatex, вартість ремонту становить 3402,04 грн.
Дані, ремонтної калькуляції №2310200231 від 17.02.2016, складеної на основі комп'ютерної програми «Audatex», відповідають встановленим в п.4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року.
Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п.59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Рено», д.н.з.НОМЕР_2, застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3400671, чинного на момент ДТП (25.12.2015). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - 0 (нуль) грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного комплексного страхування на транспорті №321001/4002/0000001 від 01.01.2014, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Тойота», д.н.з.НОМЕР_1, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою (вих.№4285 від 02.07.2016) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 2002,04 грн., однак відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.
Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 2002,04 грн.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження факту виплати страхового відшкодування.
Відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38; ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в сумі 2002 (двi тисячi дві) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 11.05.2017
Суддя Я.В. Маринченко