11.05.17р. Справа № 904/4566/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (м. Дніпро)
до Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро)
про стягнення суми за недовраховану активну електроенергію у загальному розмірі 13 631 грн. 88 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт (довіреність № 689/1001
від 14.12.2016)
від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність від 03.01.2017)
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією, в сумі 13 631 грн. 88 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" було зафіксовано порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією Комунальним підприємством "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вулиця А. Черникова, , будинок 53, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, які не є власністю енергопостачальної організації, без наявності договору на постачання електроенергії з метою безоблікованого використання електричної енергії; самовільне підключення виконано дротом АПВ 2*2,5 мм2 від внутрішньобудинкових мереж. Точка та місце підключення знаходяться в щитовій житлового будинку, що є порушенням статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 1.3., 5.1. ПКЕЕ, про що було складено акт про порушення № 105450 від 17.10.2016.
Комісією по розгляду акта про порушення споживачем ОСОБА_3 користування електричною енергією складено протокол № 10-15 від 26.10.2016 та прийнято рішення провести нарахування за період з 16.12.2015 по 17.10.2016, згідно з пунктом 2.9. та за формулою пункту 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (зі змінами та доповненнями); розрахункове добове споживання електричної енергії визначити виходячи з перерізу дроту самовільного підключення з дати останнього акту про порушення ПКЕЕ по дату усунення порушення; режим роботи струмоприймачів протягом доби 12 годин.
За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за вказаний період становить 13 631 грн. 88 коп.
Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем ОСОБА_3 користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/499/21-18/105450 на суму 13 631 грн. 88 коп. не сплачено, що і є причиною спору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 11.05.2017.
Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 26461/17 від 11.05.2017), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із участю повноважного представника в іншому судовому засіданні.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 26579/17 від 11.05.2017), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що надані до суду акти про порушення не є належними доказами та не підтверджують факту самовільного підключення відповідача з метою без облікового споживання електроенергії.
У судове засідання 11.05.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2017 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.05.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Також, відповідач зазначив, що не наполягає на задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки обставини, що зумовили його подання були усунуті та відповідач забезпечив явку свого представника у вказане судове засідання.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 11.05.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії це - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено ОСОБА_3 користування електричною енергією (далі - ОСОБА_3). Ці ОСОБА_3 регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих ОСОБА_3 поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до пункту 5.1. ОСОБА_3 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Так, 12.02.1998 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - енергопостачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради був укладений договір про постачання електричної енергії № 499/21-18 (далі - договір).
Додатковою угодою № 2/02/1850 від 29.08.2009 до договору вказаний договір було викладено у новій редакції.
Так, відповідно до умов розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 146,265 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та загальна схема електропостачання, які є невід'ємною частиною договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.
Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).
У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення термін дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами до матеріалів справи не долучено.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Частинами 1 і 2 статті 275 та частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до пункту 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником згідно з вимогами додатку "Порядок розрахунків".
Згідно з пунктом 6.41. статті 6 зазначених ОСОБА_3 користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_3 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.
Так, 17.10.2016 було здійснено перевірку дотримання споживачем ОСОБА_3 користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) на об'єкті відповідача за адресою: м.Дніпро, вулиця А. Черникова, будинок 53.
За результатами перевірки складено акт про порушення № 105450 від 17.10.2016 (далі - Акт), в якому зазначено, що споживачем порушено статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пункти 1.3., 5.1. ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, які не є власністю енергопостачальної організації, без наявності договору на постачання електроенергії з метою безоблікованого використання електричної енергії; самовільне підключення виконано дротом АПВ 2*2,5 мм2 від внутрішньобудинкових мереж. Точка та місце підключення знаходяться в щитовій житлового будинку (а.с.13-14).
В подальшому, 26.10.2016 на підставі зазначеного акту про порушення № 105450 комісією у складі посадових осіб постачальника (представник споживача не з'явився), прийнято протокольне рішення (протокол № 10-15 засідання комісії по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією № 105450 від 17.10.2016) про здійснення нарахування за період з 16.12.2015 по 17.10.2016, згідно з пунктом 2.9. та за формулою пункту 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (зі змінами та доповненнями); розрахункове добове споживання електричної енергії визначити виходячи з перерізу дроту самовільного підключення з дати останнього акту про порушення ПКЕЕ по дату усунення порушення; режим роботи струмоприймачів протягом доби 12 годин.
Крім того, в матеріалах справи наявні акт про порушення № 102646 від 16.12.2015 та акт про усунення порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією від 16.12.2015 (а.с.16-18). Актом № 102646 було встановлено порушення відповідачем ОСОБА_3 користування електричною енергією у попередньому періоді.
Також, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2017 у справі № 904/9790/16, яким було стягнуто з відповідача 22 679 грн. 54 коп. вартості недоврахованої електроенергії за період з 16.12.2012 по 16.12.2015 (а.с.25-28).
Отже, вказані докази спростовують заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за період з 16.12.2015 по 17.10.2016 становить 13 631 грн. 88 коп.
Крім того, протокол № 10-15 від 26.10.2016, розрахунок кількості недоврахованої електроенергії по акту про порушення № 105450 від 17.10.2016 та відповідний рахунок на оплату недоврахованої електроенергії на суму 13 631 грн. 21 коп. були надіслані відповідачу разом з супровідним листом № 3314/6074 від 21.11.2016 (а.с.22), що підтверджується поштовими документами, які наявні в матеріалах справи та отримані відповідачем 28.11.2016 (а.с.23-24).
Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем ОСОБА_3 користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/499/21-18/105450 на суму 13 631 грн. 88 коп. не сплачено, що і є причиною спору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із слідуючого.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.
Відповідно до пункту 6.40. ОСОБА_3 користування електричною енергією, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).
Відповідно до пункту 6.41. ОСОБА_3 користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_3 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ОСОБА_3 та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Так, в матеріалах справи міститься акт про порушення № 105450 від 17.10.2016, яким встановлено порушення Закону України "Про електроенергетику" та ОСОБА_3 користування електричною енергією.
Вказаний акт було складено за участю представника споживача - ОСОБА_4 (довіреність № 61 від 02.03.2015) (а.с.31). Але вказаний представник споживача (відповідача) відмовився від підписання вказаного акту.
Пунктом 6.42. ПКЕЕ визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
У відповідності до вказаної норми, позивач здійснив повідомлення відповідача про засідання, яке відбудеться 26.10.2016, про що вказав в акті про порушення № 105450 від 17.10.2016, який був вручений представнику споживача (відповідача) ОСОБА_4 (довіреність № 61 від 02.03.2015), за участю якого він складався, про що мається відповідна відмітка на вказаному акті (а.с.14).
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42. ПКЕЕ).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 26.10.2016 було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення, при цьому, на вказане засідання представник відповідача не з'явився.
Протоколом засідання комісії № 10-15 від 26.10.2016 по розгляду акта про порушення прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом.
Так, за приписами підпункту 7 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (надалі - Методика) ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1. Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою (2.7.) Методики (пункт 2.9 Методики).
Матеріалами справи підтверджується вручення протоколу № 10-15 від 26.10.2016, розрахунку кількості недоврахованої електроенергії по акту про порушення № 105450 від 17.10.2016 та відповідного рахунок на оплату недоврахованої електроенергії на суму 13 631 грн. 88 коп. разом з супровідним листом № 3314/6074 від 21.11.2016 відповідачу 28.11.2016 (поштове повідомлення № 490004739220, а.с.24).
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43. ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 у разі таких дій або бездіяльності споживача:
- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених методикою.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії № 10-15 від 26.10.2016 по розгляду акта про порушення № 105450 від 17.10.2016, оформленого протоколом засідання комісії № 10-15 від 26.10.2016.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 13 631 грн. 88 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.
Приймаючи рішення, суд виходив також із наступного.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Так, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з оплати вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, в сумі 13 631 грн. 88 коп.
Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 111/499/21-18/105450 на суму 13 631 грн. 88 коп. є таким, що настав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 13 631 грн. 88 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.
Отже, згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради (49006, м. Дніпро, вулиця Шмідта, будинок 22; ідентифікаційний код 03341240) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код 23359034) - 13 631 грн. 88 коп. вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя ОСОБА_5