03.05.2017 Справа № 904/2168/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-М", сел. Дослідне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
про визнання дій неправомірними
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 01.03.2017р.
Від відповідача: ОСОБА_2 представник - дов. № 9/11-14 від 03.01.2017р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-М" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради про визнання дій останнього по пред'явленню Товариству з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-М" рахунку № 110654 від 29.12.2016 за скид понаднормативних забруднень на суму 11 992,20 грн. неправомірними.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що на підставі акту від 22.11.2016 та згідно п. 7.13 Правил № 129. КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" здійснило розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням та виставило рахунок № 110654 на суму 11 992,20 грн., який позивач відповідно до п. 7.23, Правил № 129 повинен сплатити у 10-ти денний строк з моменту отримання.
Щодо наявності у листах відповідача № 117/24-14 від 06.01.2017 та № 9034/2414 від 13.12.2016 відомостей про прибуття інженера ОСОБА_3 після спливу 30 хвилин, відповідач зазначає, що дана інформація з його боку є помилкою, яка сталась внаслідок великого робочого навантаження на осіб які є виконавцями цих листів. Самим позивачем також не заперечується присутність свого представника під час візиту представників КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" для здійснення контролю якості стічних вод.
Крім того відповідач зазначає, що нормативно-правовими актами чинного законодавства не передбачено зазначення у акті відомостей про звернення до керівництва підприємства, а визнано лише зазначення причини з якої не вдалось здійснити відбір проб, крім того, в даному випадку був присутній інженер ОСОБА_3, який є працівником позивача і фактично через цього працівника позивач був сповіщений про намір представників КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" здійснити відбір проб стічних вод.
У судовому засіданні 27.03.2017 оголошувалась перерва до 24.04.2017, 24.04.2017 оголошувалась перерва до 03.05.2017.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В судовому засіданні 03.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аструм-М" (далі - Абонент, позивач) та Комунальним підприємством "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської (далі - Водоканал, відповідач) 10.08.2015 року укладений договір № 10841 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - Договір), строк дії якого в п.9.1 визначений до 10.08.2018 року.
Відповідно до п. 2.1. Договору водоканал зобов'язується надати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент зобов'язується оплатити послуги в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.
Згідно п. 3.1. Договору надання послуг здійснюється водоканалом в межах добових, місячних та річних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до Розрахунку об'ємів послуг (додаток № 8 договору), а саме:
- норма споживання абонентом води питної за договором складає: 12 462 куб.м/рік, 1046/1031 куб.м/місяць, 47,5/46,8 куб.м/добу;
- норма прийняття від абонента стічних вод за договором складає: 12 378 куб.м/рік, 1032/1031 куб.м/місяць, 46,9/46,8 куб.м/добу.
Зміна норм споживання води питної та/або прийняття стічних вод приводиться шляхом укладення додаткових угод до договору, при цьому у разі збільшення норм споживання/прийняття відповідних послуг абонент до укладення таких додаткових угод повинен отримати технічні умови на ці норми.
Абонент зобов'язаний подавати водоканалу звіт про якісний склад стічних вод, що скидає до каналізації, за формою, наведеною в додатку № 5 договору, не пізніше одного місяця після закінчення квартального року, в якому надавалися послуги за договором (п. 3.17. Договору).
Пунктом 3.18 Договору встановлено, що для визнання вмісту забруднень у стічних водах використовується як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.
Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації (п. 3.19. Договору).
Відповідно до п. 4.10. Договору величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37. Така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.
Відповідно до пунктів 6.1.1 та 6.1.2. вказаного Договору Водоканал має право проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних і каналізаційних мереж Абонента, знімати контрольні показники приладів і засобів обліку на них та виявляти нераціональне використання Води питної; складати акти з приписом щодо усунення порушень Абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов Договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису Водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг, - є підставою для нарахувань згідно п. 3.3 Правил № 190. Акт складається представником Водоканалу і підписується його представником та представником Абонента. Якщо Абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником Водоканалу одноосібно, про що в ОСОБА_1 робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника Абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником Водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та с підставою для нарахувань об'ємів спожитих послуг;
Пунктами 7.2.2, 7.2.5 та 7.2.11 Договору передбачено, що Абонент зобов'язаний виконувати належним чином вимоги Правил № 190, Правил № 37, Інструкції № 37, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", інших нормативно-правових актів України, що регулюють правовідносини щодо надання послуг; забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та інші обладнання водопостачання та водовідведення Абонента представників Водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання Води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях Абонента; призначити представників Абонента, відповідальних за технічний стан мереж, споруд по кожному об'єкту Абонента, згідно додатку № 2 до Договору, уповноважених на складання актів обстежень таких об'єктів, та надати Водоканалу довіреності, що підтверджують їх повноваження. У разі призначення інших представників невідкладно надати Водоканалу довіреності на нових представників.
Додатком № 2 до Договору сторонами визначено об'єкти з водопостачання - офіси, склади, котельня по вул. Наукова,1 сел. Дослідне Дніпропетровської області, додатком № 4 до договору сторонами визначені допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах.
22.11.2016 представники КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" здійснили виїзд за адресою по вул. Наукова,1 сел. Дослідне Дніпропетровської області для обстеження каналізаційних мереж та відбору проб стічних вод ТОВ «Аструм-М».
Актом від 22.11.2016 (а.с. 40) представниками відповідача було зафіксовано наступне: «здійснити контроль якості стічних вод не вдалось через зволікання з допуском представників водоканалу більше ніж 30 хвилин після їх прибуття» з 12-28 год. по 13-05 год.
Даний акт підписано представниками КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" з відміткою про відмову від підпису акту з боку представника Позивача - інженером ОСОБА_3
Копію зазначеного ОСОБА_1 від 22.11.2016 із супровідним листом від 13.12.2016 № 9034/2414 та розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (а. с. 39 - 41) позивач отримав 20.12.2016.
Відповідач виставив Позивачу рахунок № 110654 від 29.12.2016 на суму 11 992,20 грн. за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності і нормативу плати за очищення (перевищення ДК) згідно договору 10841 від 10.08.2015 та п.п. 2.1.3, 6.8, 7.11, 8.6Правил приймання стічних вод підприємств № 129 від 19.02.2015 (а. с. 43).
Позивач вважає нарахування Позивачем суми додаткової плати у розмірі 11 992,20 грн. на підставі акту б/н від 22.11.2016. та рахунку № 110654 від 29.12.2016 безпідставним, оскільки вважає, що в діях Позивача відсутні порушення норм чинного законодавства у спірних правовідносинах.
В свою чергу, Відповідач вважає свої дії правомірними та обґрунтованими.
Вирішення розбіжностей сторін за фактом донарахування спірної суми передано Позивачем до суду.
При вирішенні спору суд керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України № 1264-ХП від 25.06.1991 року (із змін. і доп.) "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За змістом статті 15 цього Закону місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також здійснюють інші повноваження відповідно до цього закону та інших законів України.
Відповідно до підпункту 5 пункту а) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод, а також здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, відповідно до п.2.1 яких водоканали мають право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; представляти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначається в місцевих Правилах приймання.
В свою чергу, згідно з п.2.4 Правил №37 підприємства зобов'язані дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; надавати працівникам водоканалу необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації, допомогу при відборі проб стічних вод підприємства, визначенні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.
На підставі ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п. п. 1.5, 1.6 Правил № 37 від 19.02.2002р. рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (Правила №129) ( а.с.19 - 38).
Так, відповідно до п. 2.1.6 Правил № 129, Водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова.
Відповідно до п. п. 2.4.4 та 2.4.8 Правил №129 підприємства зобов'язані дотримуватись встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках; забезпечувати можливість проведення уповноваженими представниками Водоканалу у будь-який час доби обстеження роботи локальних очисних споруд та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізаційну мережу, включаючи надання необхідних документів, визначених цими Правилами приймання та Правилами користування, надавати допомогу при відборі проб стічних вод та вивченні режиму їх скиду.
Пунктом 7.10. Правил № 129 передбачено, що при відборі проб на випусках стічних вод підприємство повинно забезпечити присутність своїх представників: відповідальну особу за стан каналізаційних мереж, слюсаря для відкриття кришки колодязя та інших.
Відповідно до п. п. 7.12 та 7.13 Правил №129 відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальних актах (додатки 3,5), які підписують, як представник водоканалу, так і представник підприємства. Акти складаються у двох примірниках - для водоканалу та підприємства. Обов'язково робиться примітка про отримання підприємством свого екземпляра акту.
У разі відмови підписати акт представником підприємства, останній підписується представниками Водоканалу із зазначенням прізвища представника підприємства, який відмовився підписати ОСОБА_1.
Такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення ДК).
При відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника Водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації Водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення.
Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта , який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Згідно з ч. 2 зазначеної статті перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно - господарські санкції.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. (ч.1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України).
Зі змісту вказаних положень чинного законодавств, умов укладеного між позивачем та відповідачем договору вбачається, що нарахування абоненту додаткової плати за скид понаднормативних забруднень є оперативно-господарською санкцією.
Проаналізувавши наведені Правила, суд дійшов висновку, що наявність підстав для донарахування додаткової плати на суму 11 992,20 грн. доводиться матеріалами справи, оскільки:
- згідно з п.2.1.6 Правил №129 відбір проб для контролю за якістю стічних вод можливий тільки у присутності представника підприємства;
- позивач не забезпечив своєчасну присутність (протягом 30 хв. після прибуття представників водоканалу) свого повноважного представника для відбору проб, чим створив перешкоди для цього, що зафіксовано в ОСОБА_1,
- заперечення позивача стосовно відсутності в ОСОБА_1 від 22.11.2016 даних про звернення до керівництва позивача щодо виділення відповідальної особи за стан каналізаційних мереж та слюсаря для відкриття кришки люку каналізаційного колодязя судом не приймаються, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами, а раптовість відбору передбачена п.2.1 Правил №37 та п.2.1.6 Правил №129;
- заперечення Позивача заявлені ним в усній формі в ході розгляду справи стосовно того, що колодязь для відбору проб має вільний доступ та відповідач міг сам здійснити відбір проб, суд також визнає неправомірними, оскільки згідно з п. 2.1.6 Правил №129 відбір проб для контролю за якістю стічних вод можливий тільки у присутності представника підприємства;
- позивач не спростував дані ОСОБА_1 від 22.11.2016, в якому зафіксований намір Водоканалу здійснити відбір проб з відома Позивача в особі інженера ОСОБА_3, оскільки через цього працівника Позивач фактично був сповіщений про намір Водоканалу здійснити відбір проби.
Матеріали справи також свідчать про те, що розмір додаткової плати на суму 11 992,20 грн., визначений у відповідності із Правилами № 37, № 129 та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.
Посилання позивача на невідповідність інформації в ОСОБА_1 від 22.11.2016 супровідному листу до ОСОБА_1, судом сприймається критично, оскільки розрахунок розміру додаткової плати здійснено відповідачем саме на підставі ОСОБА_1 від 22.11.2016, яким зафіксовано факт зволікання відповідача з допуском представників відповідача для відбору проб стічних вод більше ніж 30 хвилин після їх прибуття.
Заперечення відповідача про те, що у п. 7.13 Правил № 129 відсутні часові обмеження щодо прибуття представника підприємства для участі у забезпеченні відбору проб стічної води представниками водоканалу не відповідає дійсності, оскільки, сам же позивач у своїх поясненнях, долучених до матеріалів справи 27.03.2017 (а.с. 74 - 76) зазначає, що пунктом 7.13 Правил № 129 чітко визначені підстави, порушення підприємством яких дає право Відповідачу нараховувати та виставляти підприємству рахунок за наднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5, а саме:
- при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб,
- при зволіканні з допуском представника водоканалу на територію підприємства (більш ніж 30 хвилин після його прибуття),
- при створенні перешкод у відборі проб з боку представників підприємства.
Крім того, як вже зазначалося, пунктом 7.12. Правил № 129 передбачено випадки, коли представник споживача не з'явився для підписання акту, в якому фіксується факт відбору проби стічної води, або відмовився від підписання такого акта.
За п. п. 2.4, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком №4 до Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, відбір проб провадиться фахівцями водоканалу у присутності відповідальних представників підприємств; відбір проб провадиться у будь-яку годину доби з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод; підприємства зобов'язані забезпечити безперешкодний підхід до місця відбору проб.
У випадку відмови від підписання акту представником підприємства, він підписується представником Водоканалу і робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням посади, прізвища представника підприємства (п. 2.8. Інструкції).
Згідно п. 5.2. Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, відбір проб повинен провадитися у присутності особи, що відповідає за експлуатацію об'єкту, де встановлені місця (точки) відбору.
Умовами Договору (п.6.1.2) сторони також погодили умови та порядок складання ОСОБА_1. Так, в абзаці 2 п. 6.1.2 договору визначено, що акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента; якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису; у такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об'ємів спожитих послуг.
Зважаючи на те, що нормативно-правовими актами встановлено допуск працівника водоканалу для відбору проб стічних вод протягом 30 хвилин після його прибуття, та обов'язковість відбору проб стічних вод працівниками Водоканалу лише в присутності відповідальної особи підприємства, яке перевіряється, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце факт неможливості Водоканалу здійснити відбір проб стічних вод на підприємстві позивача протягом більш ніж 30 хвилин після прибуття на підприємство позивача представників водоканалу.
Щодо формули, за якою здійснено розрахунок, суд зазначає, що наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція № 37), яка встановлює єдиний та на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (підприємства).
Пунктом 3.1. Інструкції № 37 визначена формула за якою розраховується величина плати за скид стічних вод у систему каналізації населеного пункту:
Пс = Т х Vдог + 5 Т х Vпз + Кк х Нn
Пунктом 3.2. Інструкції № 37 передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень. яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз), та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойму.
Отже п. 3.2. Інструкції №37 передбачено використання лише трьох складових для обчислення плати на скид стічних вод з понаднормативними забрудненням, що і було виконано при розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за листопад 2016 (при не допуску працівників КП "Дніпроводоканал" на територію підприємства).
При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог, суд також приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається вищевказаним Кодексом, іншими законами.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зазначені вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз. 2 п.10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Надаючи правову оцінку належності обраного Позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_1 проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Позивачем подано до суду позовну заяву про визнання неправомірно виставленим та скасування рахунку №36685 від 30.04.2016 за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності і нормативу плати за очищення.
Згідно з пунктом 9.2 розділу 9 Договору, сторони погодили, що усі правовідносини, що виникають з договору та не врегульовані ним регламентуються відповідними нормами законодавства України, зокрема Правилами №190, Інструкцією №37, Правилами №37тощо, а також застосовуваними до таких правовідносин звичаїв ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
Пунктом 2.3 Правил №129 підприємствам надано право звернення до господарського суду з оскарженням неправомірно виставлених рахунків водоканалу, що кореспондується з правами підприємства як суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів згідно ст. 20 Господарського кодексу України. Відтак, господарський суд дійшов висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав у вигляді визнання неправомірним та скасування рахунку є найбільшим реальним способом поновлення своїх порушених прав.
Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ.
Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами позовні вимоги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, -
10.05.2017
Суддя ОСОБА_4