ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.05.2017Справа №910/2649/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 283 014,55 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача - Довгань М.О. за дов. № б/н від 05.04.17 р.
від відповідача - не з'явився.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 283 014,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 року порушено провадження у справі № 910/2649/17.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 5 від 30.03.2007 року по сплаті оренди, в зв'язку з чим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 у справі №58/83 стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу по сплаті орендної плати в розмірі 258011,31 грн. та 19655,00 грн. штрафу. З огляду на те, що відповідачем рішення суду не виконано, суму боргу по сплаті орендної плати не сплачено, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 259 751,12 грн - інфляційні втрати та 23 263,43 грн - 3 % річних за період з 20.01.2014 по 20.01.2017 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм правом на надання відзиву не скористався.
У судовому засіданні 04.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
30 березня 2007 року між товариством з обмежено відповідальність „Українські інвестиційні системи" (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір № 5 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме, частину будівлі, на підвальному поверсі, загальною площею 100,00 кв. м. (далі -об'єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності, відповідно до Договору купівлі-продажу нежилих приміщень №1-ДТ від 13 жовтня 2005 р., для здійснення торгівельної діяльності, у відповідності з Договором.
Відповідно п.3.4 договору, плата за користування Об'єктом оренди сплачується Орендарем, щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2011 у справі №58/83 стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу по сплаті орендної плати в розмірі 258011,31 грн. та 19655,00 грн. штрафу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2011 у справі №58/83 залишене без змін.
Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач вказує, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2011 у справі №58/83 відповідачем не виконано, в зв'язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача 259 751,12 грн - інфляційні втрати та 23 263,43 грн - 3 % річних за період з 20.01.2014 по 20.01.2017 року.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011№ 11/109).
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Таким чином посилання відповідача на те, що позивач не мав права нараховувати 3 % річних, інфляційні втрати та пеню до моменту виконання грошового зобов'язання відповідачем безпідставні, та судом встановлено, що нарахування 3 % річних та пені здійснено за період, за який такі нарахування не проводились позивачем під час розгляду справи № 910/5059/16, а інфляційні втрати позивачем у справі № 910/5059/16 до стягнення не заявлялися, що виключає притягнення відповідача до подвійної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2011 у справі №58/83 встановлено факт невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати орендної та порушення відповідачем грошового зобов'язання. Доказів виконання рішення суду та сплати на користь позивача заборгованості по орендній плати відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 23 263,43 грн.
Судом перераховано розмір інфляційних втрат, в зв'язку з чим, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 259 751,12 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04215, м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 26-Б, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Шевченківський район, площа Львівська, буд 8-А, код ЄДРПОУ 33695378) 23 263 (двадцять три тисячі двісті шістдесят три) грн 43 коп - 3 % річних, 259 751 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн 12 коп - інфляційних втрат та 4245 (чотири тисячі двісті сорок п'ять) грн 23 коп - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Шкурдова
Повний текст рішення складено: 05.05.2017р.