ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
05.05.2017Справа № 910/7284/17
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДМЕРЕЖА"
про стягнення 679 627 грн 17 коп.
04.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також в одній позовній заяві заявлено кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів не засвідчені, оскільки не містять відмітки про засвідчення копій, передбаченої пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Не є доказом засвідчення копій документів належним чином, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані копії відповідають оригіналу свідчить напис, передбачений пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
Суд також звертає увагу позивача на те, що засвідчуватись повинна кожна сторінка документу, та що один лише відтиск печатки товариства на ксерокопії не є належним доказом засвідчення копії документа, у відповідності до в вищенаведених норм.
Крім того, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують позов, а саме не додано договорів поставки № 4600036584 та № 4600036580, доказів поставки товару позивачем на прийняття його відповідачем, на який позивач посилається як на підставу виникнення між сторонами господарських правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому вказано, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.
Як вбачається з обставин позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 4600036584 та за договором поставки № 4600036580.
Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості не пов'язані підставою їх виникнення.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання кожним з відповідачів окремих договорів, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг, судом має бути надана правова оцінка договору з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог що виникли з договорів суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по дев'яти договорах, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими що виникли з договорів тощо.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
В даному випадку підставою позову є неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань, які виникли з окремих договорів і хоча правове обґрунтування вимог є однаковим (неналежне виконання), але вони не пов'язані між собою підставами виникнення.
Суд відзначає, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з невиконанням кожного з відповідачів свого зобов'язання за кожним окремим договором, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами, з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Доданий до позовної заяви фіскальний чек № 8242 від 29.04.2017 без опису вкладення у цінні листи не можуть бути прийняті судом в якості доказу направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, як вбачається з фіскального чеку № 8242 від 29.04.2017 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" направлено лист, маса якого складає 0,028 кг., проте поданий до суду позов разом з додатками до нього має значно більшу масу, ніж зазначена в списку відправлення згрупованих цінних листів.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із статтями 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 3, 5 та 6 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька