03.05.2017 Справа № 904/4027/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд", м. Дніпро
про стягнення 259 269,10 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12 грудня 2016 року, головний юрисконсульт
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11 січня 2017 року, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" заборгованість у розмірі 259 269,10 грн., з яких:
- основна заборгованість у розмірі 235 966,24 грн.;
- пеня у розмірі 7 896,34 грн.;
- 3 % річних у розмірі 3 536,31 грн.;
- інфляційні збитки у розмірі 11 870,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 114104OG6NSP016 на постачання природного газу від 01 січня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 11.02.2016 по 30.03.2017 у сумі 3 536,31 грн. та втрати від інфляції у сумі 11 870,21 грн., нараховані за період з березня 2016 року по лютий 2017 року.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем природного газу позивач на підставі п. 6.2.1 договору нарахував та просить стягнути пеню в розмірі 7 896,34 грн. за період з 11.10.2016 по 30.03.2017.
Відповідач, проти задоволення позовних вимог не заперечує, у відзиву на позовну заяву зазначає, що не оспорює наявний борг перед позивачем і вживає усіх можливих заходів для погашення боргу, проте недостатність грошових коштів не дозволяє в повному обсязі погасити борг. Разом з тим, відзив на позовну заяву містить клопотання про відстрочення виконання рішення по справі №904/4027/17 на строк до 31.10.2017 та зменшення належної до стягнення суми пені до 500,00 грн.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що ПАТ "Дніпрометробуд" є вузькоспеціалізованим підприємством, основним видом діяльності якого є будівництво соціально важливого для м. Дніпропетровська об'єкта - метрополітену. Розрахунки за виконані роботи та фінансування цих робіт здійснюється несвоєчасно та не в повному обсязі. Інших джерел доходів для підтримки економічного балансу підприємство не має. Так, ПАТ "Дніпрометробуд" було виконано роботи по будівництву метрополітену на загальну суму 771 2907,82 грн., однак станом на травень 2017 року будь-яких платежів за виконані за період січень-травень 2016 року роботи не надходило. Внаслідок цього, фінансовий стан ПАТ "Дніпрометробуд" є збитковим.
Несвоєчасні розрахунки бюджетного замовника за виконані роботи призводить до значних матеріальних збитків та затрат, спричиняє значну заборгованість ПАТ "Дніпрометробуд" з виплати заробітної плати, перед бюджетом по сплаті податків, що призводить до значних штрафних санкцій згідно чинного законодавства України. Вказані обставини жодним чином не залежать від ПАТ "Дніпрометробуд" і не можуть бути усунені відповідачем, оскільки бюджетний процес (в частині виконання бюджетів за видатками) не є предметом регулювання Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що виключає можливість стягнення вартості будівельних робіт в претензійно-позовному порядку. Незважаючи на недостатнє фінансування, ПАТ "Дніпрометробуд" в повному обсязі продовжує обслуговувати техногенно-небезпечний об'єкт в центрі міста власними силами і наявними матеріальними ресурсами.
Враховуючи викладені обставини відповідач просить суд прийняти до уваги, що примусове стягнення в ході виконавчого провадження усіх надходжень грошових коштів або звернення стягнення на основні засоби може зупинити роботу підприємства, що призведе до неможливості провадження діяльності з відкачування підземних вод на ділянках будівництва метрополітену та, як наслідок, настання надзвичайної ситуації техногенного характеру, оскільки, виходячи із специфіки виконуваних ПАТ "Дніпрометробуд" будівельних робіт, їх зупинення є неможливим.
У ПАТ "Дніпрометробуд" наявний борг по виплаті заробітної плати працівникам підприємства, який складає 2 527 280,77 грн.; по відшкодуванню Пенсійному фонду України витрат на виплату достроково призначених пенсій - 36 094 926,26 грн.; по податках (зборах) - 6 087 913,73 грн.; по оплаті за енергоносії та комунальні послуги (електроенергія, газ, вода) - 11 701 871,77 грн.
Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам як працівникам ПАТ "Дніпрометробуд", так і самому підприємству. Крім того, без надання відстрочки виконання постанови суду для відновлення захищених Конституцією України прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значно більше зусиль та витрат з метою відвернення наслідків аварії техногенного характеру в центрі міста у зв'язку з масовим звільнення працівників. Також, без вжиття таких наслідків, ще більше збільшиться заборгованість по сплаті податків перед державою, нарахування штрафних санкцій та пені.
Ситуація, що склалася, є критичною для ПАТ "Дніпрометробуд", оскільки несвоєчасні розрахунки замовника за виконані роботи негативно впливають на виробничу діяльність підприємства та призводять до погіршення фінансово-економічних показників, виникнення значних заборгованостей з виплати заробітної плати, перед бюджетом по сплаті податків, що призводить до значних штрафних санкцій згідно чинного законодавства України.
Розгляд справи був відкладений з 19 квітня 2017 року на 03 травня 2017 року.
У судовому засіданні 03 травня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрометробуд" (споживач) укладений договір № 114104OG6NSP016 на постачання природного газу, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - до 110 тис. куб. м. (п. 1.2 договору).
Планові обсяги постачання газу по місяцях зазначені у п. 1.3 договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1. договору).
Додатковою угодою №2 від 30.11.2016 до договору № 114104OG6NSP016 на постачання природного газу від 01.01.2016 за згодою сторін було внесено зміни до договору, так відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу у 2017 році - до 110 тис. куб. м. (п. 1.2 договору).
Планові обсяги постачання газу у 2017 році по місяцях: січень - 15,0, лютий - 15,0, березень - 12,0, квітень - 10,0, травень-5,0, червень-5,0, липень-5,0, серпень-4,0, вересень-7,0, жовтень-8,0, листопад 10,0, грудень-14,0 (п. 1.3.1 договору в редакції додаткової угоди №2).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1. договору).
Відповідно до п.1.5. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення).
Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання газу постачальником наведено у додатку №1, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.6 договору).
Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору про розподіл
природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 договору).
Ціна постачання газу визначена у розділі ІІІ договору.
Так, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п. 3.1 договору).
Ціна газу становить 6 663,60 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 332,72 грн., всього 7 996,32 грн. (п. 3.2 договору).
Ціна зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 договору).
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього договору (п. 3.5 договору).
Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6 договору).
31 жовтня 2016 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесли зміни до п.3.2. договору та обумовили, що ціна газу становить 7 299,23 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 459,85 грн., всього з ПДВ 8 759,08 грн.
30 листопада 2016 року сторони уклали Додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесли зміни до п.3.2. договору та обумовили, що ціна газу становить 7 549,23 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 509,85 грн., всього з ПДВ 9 059,08 грн.
30 грудня 2016 року сторони уклали Додаткову угоду №3 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесли зміни до п.3.2. договору та обумовили, що ціна газу становить 7 599,83 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 519,97 грн., всього з ПДВ 9 119,80 грн.
01 лютого 2017 року сторони уклали Додаткову угоду №4 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесли зміни до п.3.2. договору та обумовили, що ціна газу становить 8 717,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 743,50 грн., всього з ПДВ 10 461,00 грн.
За умовами п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:
- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п. 2.9.1 договору);
- на підставі отриманих від споживача даних таабо даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.9.2 договору);
- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.9.3 договору);
- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.9.4 договору);
- у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п. 2.9.5 договору).
На виконання умов договору на постачання природного газу постачальник поставив споживачу у січні 2016 року - лютому 2017 року природний газ на загальну суму 235 966,24 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 18-24):
Акт №ДОЗ00002713 від 31.01.2016 - 4,611 тис.куб.м. на суму 36 871,03 грн.,
Акт №ДОЗ00007296 від 29.02.2016 - 2,673 тис.куб.м. на суму 21 374,16 грн.,
Акт №ДОЗ00012072 від 31.03.2016 - 2,515 тис.куб.м. на суму 20 110,74 грн.,
Акт №ДОЗ00018476 від 30.04.2016 - 0,657 тис.куб.м. на суму 5 253,59 грн.,
Акт №ДОЗ00021001 від 31.05.2016 - 0,022 тис.куб.м. на суму 175,92 грн.,
Акт №ДОЗ00024135 від 30.06.2016 - 0,006 тис.куб.м. на суму 47,98 грн.,
Акт №ДОЗ00026801 від 31.07.2016 - 0,053 тис.куб.м. на суму 423,80 грн.,
Акт №ДОЗ00028266 від 31.08.2016 - 0,201 тис.куб.м. на суму 1 607,26 грн.,
Акт №ДОЗ00031268 від 30.09.2016 - 0,336 тис.куб.м. на суму 2 686,76 грн.,
Акт №ДОЗ00033856 від 31.10.2016 - 1,705 тис.куб.м. на суму 13 633,73 грн.,
Акт №ДОЗ00037306 від 30.11.2016 - 2,944 тис.куб.м. на суму 25 786,73 грн.,
Акт №ДОЗ00043837 від 31.12.2016 - 4,235 тис.куб.м. на суму 38 365,19 грн.,
Акт №ДОЗ00002247 від 31.01.2017 - 2,62 тис.куб.м. на суму 23 893,86 грн.,
Акт №ДОЗ00007631 від 28.02.2016 - 4,372 тис.куб.м. на суму 45 735,49 грн.,
Порядок та строки проведення розрахунків врегульовано сторонами у розділі ІV договору.
Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого наступного місяця включно (п.4.1. договору).
Відповідно до п.4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:
- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини, договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.2.1 договору);
- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п. 4.2.2 договору);
- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 договору).
Згідно п. 4.3 договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором (п. 4.4 договору).
У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 4.5 договору).
У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (п. 4.6 договору).
За умовами п. 4.7 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання - передачі газу.
Податкові накладні та додатки до них оформлюються сторонами в електронній формі, згідно з вимогами норм Податкового кодексу України та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів (п. 4.8 договору).
Станом на дату звернення позивача з позовом до суду (03 квітня 2017 року) заборгованість за поставлений природний газ за січень 2016 року - лютий 2017 року складала 235 966,24 грн.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Дніпрометробуд" умов договору на постачання природного газу №114104OG6NSP016 від 01 січня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу за січень 2016 року - лютий 2017 року, у зв'язку з чим позивачем нараховані пеня, сума від інфляції та три відсотки річних.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.
З огляду на положення підпункту 4.2.3. договору строк оплати спожитого природного газу є таким, що настав.
Доказів оплати природного газу в сумі 235 966,24 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 235 966,24 грн.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату природного газу нарахована ним у сумі 7 896,34 грн. за загальний період з 11.10.2016 по 30.03.2017.
Оскільки, при проведенні розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 7 858,3 грн., виходячи з наступного:
пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 2 686,76 грн. за ОСОБА_2 №ДОЗ00031268 від 30.09.2016 за період з 11.10.2016 по 30.03.2017 (171 день прострочки) має бути нарахована у сумі - 354,48 грн., однак заявлена до стягнення позивачем за вказаний період у сумі 354,34грн.;
пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 13 633,73 грн. за ОСОБА_2 №ДОЗ00033856 від 31.10.2016 за період з 11.11.2016 по 30.03.2017 (140 днів прострочки) має бути нарахована у сумі - 1 462,77 грн., однак заявлена до стягнення у сумі 1 462,02грн.;
пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 25 786,73 грн. за ОСОБА_2 №ДОЗ00037306 від 30.11.2016 за період з 13.12.2016 по 30.03.2017 (108 днів прострочки) має бути нарахована у сумі 2 135,39 грн., однак заявлена до стягнення сума - 2 173,43грн.,
пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 38 365,19 грн. за ОСОБА_2 № ДОЗ00043837 від 31.12.2016 за період з 11.01.2013 по 30.03.2017 (79 днів прострочки) має бути нарахована у сумі - 2 325,03 грн.;
пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 23 893,86 грн. за ОСОБА_2 № ДОЗ00002247 від 31.01.2017 за період з 11.02.2017 по 30.03.2017 (48 днів прострочки) має бути нарахована у сумі - 879,82 грн.;
пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 45 735,49 грн. за ОСОБА_2 № ДОЗ00007631 від 28.02.2016 за період з 11.03.2017 по 30.03.2017 (20 днів прострочки) має бути нарахована у сумі - 701,70 грн.;
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.02.2016 по 30.03.2017 у сумі 3 536,31 грн. та втрати від інфляції за період з березня 2016 року по лютий 2017 року у сумі 11 870,21 грн.
Перевіркою нарахування 3% річних порушень вимог чинного законодавства господарським судом не виявлено. Отже, сума трьох відсотків річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 3 536,31грн.
Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97. Розрахунки інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими, перевіркою помилок не виявлено, у зв'язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 11 870,21 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені, що підлягає стягненню, до 500,00 грн., суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.
Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У той же час, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру пені до 500,00 грн., так як відповідачем були порушені умови спірного договору, сума нарахованої пені є адекватною та співрозмірною у порівнянні з сумою основного боргу.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 259 231,06 грн. (основний борг - 235 966,24 грн., пеня у сумі 7 858,3 грн., 3% річних у сумі 3 536,31грн., інфляційні нарахування у сумі 11 870,21 грн.).
Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду строком до 31.10.2017.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органі місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у виняткових випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України - за її межами.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення строком до 31.10.2017 не є обґрунтованим, не підтверджено відповідними доказами.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ) зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 вказаної Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Наведені відповідачем обставини не впливають на результати вирішення даного спору та не спростовують наявність заборгованості за надані позивачем послуги.
Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує наступне.
При зверненні із позовом до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 891,01 грн., згідно платіжного доручення № 144 (#166013057) від 28.03.2017 (а.с. 8). Позивачем заявлено майнову вимогу (стягнення 259269,10 грн.), судовий збір за розгляд якої складає 3 889,04 грн.
З наведеного вбачається, що позивачем при зверненні з позовом до суду зайво сплачено судовий збір у сумі 1,97 грн. (3 891,01 грн. - 3 889,04 грн.).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки, при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 891,01 грн. зайво сплачений судовий збір у сумі 1,97 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.
Між тим, станом на дату прийняття рішення у справі клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору від позивача до суду не надходило.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 3 888,47 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (49000, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 5, ЄДРПОУ 13467337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка,2, ЄДРПОУ 39572642) основний борг у сумі 235 966 (двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 24 коп., пеню у сумі 7 858 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 30 коп., три відсотки річних у сумі 3 536 (три тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 31 коп., втрати від інфляції у сумі 11 870 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 21 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3 888 (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" про відстрочку виконання рішення суду до 31.10.2017 - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено 05.05.2017