04 травня 2017 року Справа № 910/4833/16
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівЯценко О.В.,
Поляк О.І.,
розглянувши
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума"
на постанову від 09.03.2017 Київського апеляційного господарського суду
у справі№910/4833/16 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума"
до третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Жако LTD" Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна ОСОБА_6
провизнання недійсним договору оренди №2/10/15 від 11.10.2015
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача - Мильнікова М.М. (дов. від 01.03.2017)
Від ПАТ АБ "Укргазбанк" - Гладун А.І. (дов. від 01.03.2017)
У зв'язку з перебуванням суддів Данилової М.В. та Дроботової Т.Б. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Поляк О.І., Яценко О.В. (протоколи автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.04.2017 та 03.05.2017).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Жако LTD" за участю 3-ої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбагк" про визнання недійсним договору оренди від 11.10.2015 № 2/10/15.
Рішенням від 23.05.2016 господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 21.07.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого Ткаченка Б.О., суддів Зеленіна В.О., Пашкіної С.А. рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.
Постановою від 20.10.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України рішення та постанова попередніх судових інстанцій скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням від 19.01.2017 господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 09.03.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого Смирнової Л.Г., суддів Зубець Л.П., Кропивної Л.В. рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.203, 215, 219, 245 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2013 між ТОВ "Автопластгума" (орендодавець) та ТОВ "Фірма "Жако LTD" (орендар) укладено договір оренди майнового комплексу та обладнання № 1/08/13, за умовами якого орендарю передано у строкове платне користування майновий комплекс загальною вартістю 10 785 534,00грн., який належить ТОВ "Автопластгума" на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 27.06.2012, та обладнання загальною вартістю 5 654 780,17 грн. Склад майнового комплексу та обладнання визначено в додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.
Згідно з п. 3.1 договору орендна плата за весь період оренди з 01.08.2013 по 31.07.2016 становить 1 800 000,00 грн. з урахуванням індексації та разом з податком на додану вартість.
Пунктом 3.2 договору передбачено обов'язок орендаря сплатити орендодавцю суму орендної плати за весь період оренди не пізніше 31.07.2016.
Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.07.2016 включно (п. 11.1 договору).
На виконання зазначеного вище договору нерухоме майно за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, буд. 1, а також обладнання було передано ТОВ "Фірма "Жако LTD" за актом приймання-передачі від 01.08.2013.
21.01.2014 відповідачем сплачено орендну плату в сумі 1800000,00грн., яка прийнята позивачем, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що складено відповідний акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
20.02.2014 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, якою внесено зміни до положень п. 3.3 вказаного договору в частині способів сплати орендної плати.
03.11.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди, якою продовжено період оренди до 28.02.2023, а також, змінено розмір орендної плати за весь період оренди з 01.08.2013 по 28.02.2023 та визначено її в сумі 6 000 000,00 грн.
Пунктом 3 додаткової угоди № 2 передбачено, що у зв'язку вказаними змінами сторони зобов'язуються до 01.11.2015 укласти додатковий договір оренди майнового комплексу та обладнання з урахуванням договору оренди № 1/08/13 від 01.08.2013 та додаткової угоди № 1 у якому визначити розмір орендної пати за весь період оренди (з урахуванням положень договору оренди № 1/08/13 та додаткової угоди № 1) з 01.08.2013 по 28.02.2023 в сумі 6 000 000,00 грн. з урахуванням індексації, та разом з податком на додану вартість.
Згідно п. 4 додаткової угоди № 2, з моменту підписання цієї додаткової угоди та до укладення додаткового договору у відповідності до п. 3 цієї додаткової угоди, п. 3.1 договору оренди № 1/08/13 від 01.08.2013 чинний у наступній редакції: "Орендна плата за весь період оренди з 01.08.2013 року по 28.02.2023 року становить 6 000 000,00 грн. з урахуванням індексації, та разом з податком на додану вартість".
Орендна плата у визначеному вище розмірі була сплачена відповідачем 12.11.2014 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується підписаним сторонами актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.11.2014.
На момент підписання договору оренди № 1/08/13 від 01.08.2013, тобто на момент виникнення правовідносин між сторонами, майновий комплекс, перебував в іпотеці АТ "КБ "Експобанк" згідно договорів № 8719, 8720, 8721 від 27.06.2012.
Згідно з листами від 23.07.2013 та 17.03.2014 іпотекодержатель, АТ "КБ "Експобанк", не заперечував проти укладення договорів оренди вказаного майнового комплексу.
11.10.2015 між ТОВ "Автопластгума" та ТОВ "Фірма "Жако LTD" укладено договір оренди майнового комплексу та обладнання № 2/10/15, згідно з яким відповідачу передано у строкове платне користування майновий комплекс загальною вартістю 10 785 534,00 грн., який належить ТОВ "Автопластгума" на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 27.06.2012 та розташований за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, буд. 1, а також обладнання загальною вартістю 5 654 780, 17грн. Склад майнового комплексу та обладнання визначено в додатку № 1 до договору оренди № 2/10/15 від 11.10.2015, реєстраційний номер майна: 327322605245(з/д), 412022705245.
Відповідно до п. 2.1 договору № 2/10/15 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але з урахуванням положень договору оренди майнового комплексу та обладнання № 1/08/13 від 01.08.2013 та додаткової угоди № 1 від 20.02.2014 та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 3.1 договору № 2/10/15 передбачено, що орендна плата за весь період оренди (з урахування положень договору оренди майнового комплексу та обладнання № 1/08/13 від 01.08.2013 та додаткової угоди № 1 від 20.02.2014) з 01.08.2013 по 28.02.2023 становить 6 000 000,00 грн. з урахуванням індексації та разом з податком на додану вартість.
Договір № 2/10/15 вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 28.02.2023 включно.
З боку орендодавця договір № 2/10/15 підписаний представником за довіреністю від 20.02.2014 ОСОБА_9, з боку орендаря - директором Вишневською Оленою Миколаївною, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнолог Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1125.
Посилаючись на те, що при підписанні договору оренди № 2/10/15 від 11.10.2015 використовувалася печатка ТОВ "Автопластгума", яка визнана недійсною, про що була зроблена публікація; договір укладений без згоди іпотекодержателя ПАТ АБ "Укргазбагк"; довіреність ОСОБА_9 не була нотаріально посвідчена; договір підписаний з перевищенням повноважень; договір оренди № 2/10/15 від 11.10.2015 є новим договором оренди, не пов'язаним з договором оренди № 1/08/13 від 01.08.2013, ТОВ "Автопластгума" звернулось до господарського суду з даним позовом.
Скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016, колегія суддів Вищого господарського суду України направила справу на новий розгляд та зазначала про необхідність при новому розгляді справи надати оцінку доводам позивача, зокрема, стосовно того, що довіреність від 20.02.2014, видана директором ТОВ "Автопластгума" ОСОБА_12 на ім'я ОСОБА_9, підлягала нотаріальному посвідченню, оскільки видавалась в порядку передоручення, а відповідно до ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню; під час укладення спірного договору оренди була відсутня згода як попереднього іпотекодержателя АТ "КБ "Експобанк", так і ПАТ АБ "Укргазбанк", який був іпотекодержателем на момент укладення договору оренди №2/10/15 майнового комплексу від 11.10.2015.
Судами при новому розгляді справи було встановлено, що оскаржуваний договір від імені орендодавця - ТОВ "Автопластгума" підписаний представником ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності б/н від 20.02.2014, в якій зазначено, що ТОВ "Автопластгума" в особі директора ОСОБА_12, що діє на підставі Статуту, уповноважує громадянина ОСОБА_9 бути представником підприємства, зокрема, у державних чи приватних нотаріусів, інших державних установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності, для чого йому надається право, зокрема, укладати договори, в тому числі нотаріально посвідчені договори оренди та додаткові угоди до них, підписувати їх від імені товариства.
Загальними зборами учасників ТОВ "Автопластгума" було прийнято рішення (протокол №23/07/2015 від 23.07.2015) про: тимчасове відсторонення директора ТОВ "Автопластгума" ОСОБА_12 від виконання повноважень директора ТОВ "Автопластгума" з 23.07.2015 та призначення виконуючим обов'язки директором ТОВ "Автопластгума" Яроцького В.О. з 23.07.2015.
Водночас, наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.01.2017 №1001939797 підтверджується, що станом на 20.02.2014 (дата видачі довіреності) ОСОБА_12 був керівником ТОВ "Автопластгума" та діяв на підставі Статуту. Будь-які посилання на те, що вказана довіреність вчинена в порядку передоручення у тексті довіреності відсутні. Стосовно його обмежень щодо представництва від імені юридичної особи вказано лише: отримання кредитів, укладення договорів застави майна на суму більшу розміру статутного капіталу здійснюється за рішенням загальних зборів учасників.
Суди дійшли висновку, що наведене спростовує доводи позивача про нікчемність даного одностороннього правочину (довіреності) в силу ч.1 ст. 219 ЦК України, оскільки, встановлені ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України вимоги про нотаріальне посвідчення в даному випадку не застосовуються, а сама по собі зміна керівника юридичної особи (без скасування довіреності) не є підставою припинення представництва за довіреностями, які були видані попереднім керівником, з огляду на положення ст. 248 ЦК України.
Судами також встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майновий комплекс, що розташований за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, буд. 1, на момент укладення договору №2/10/15 перебував в іпотеці у ПАТ АБ "Укргазбанк". При цьому, спершу майновий комлекс було передано в іпотеку ПАТ "КБ "Експобанк" в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Автопластгума" за договором кредитної лінії №16/12 від 27.06.2012, укладеним між ПАТ "КБ "Експобанк" та ТОВ "Автопластгума", на умовах іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белломі О.В. 27.06.2012 за реєстровим №8719.
ПАТ АБ "Укргазбанк" у поданих суду письмових поясненнях зазначало, що, 23.07.2014 між АБ "Укргазбанк" та ПАТ "КБ "Експобанк" було укладено договір цесії №1 (уступки прав вимоги), а також договір цесії (уступки права вимоги) за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за реєстровим №1028. 19.09.2014 у зв'язку з неналежним виконанням ПАТ "КБ "Експобанк" своїх зобов'язань, АБ "Укргазбанк" набув прав вимоги за договором цесії та звернув стягнення на майнові права.
Попередній іпотекодержатель - АТ "КБ "Експобанк" не заперечував проти укладення договорів оренди вказаного майнового комплексу, що підтверджується наданими ним позивачу погодженнями від 23.07.2013 та від 17.03.2014.
У тексті погоджень від 23.07.2013 та від 17.03.2014 зазначено про те, що ПАТ "КБ "Еспобанк" дозволяє укладення договорів оренди та суборенди предмета іпотеки згідно договорів іпотеки №№8719, 8720, 8721 - майнового комплексу, що розташований за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, буд.1. При цьому, у погодженнях не міститься жодних обмежень стосовно особи орендаря, якому може бути передано майно в оренду (суборенду), та строку дії відповідного договору (договорів) тощо. Крім того, у тексті погоджень вказано, що строк дії даних листів-погоджень не обмежений.
Позивач та третя особа 1, заперечуючи легітимність даних погоджень, доказів факту підробки цих документів не надали.
Той факт, що на час укладення Договору №2/10/2015 від 11.10.2015 було змінено іпотекодержателя орендованого майна, не скасовує наданої попереднім іпотекодержателем згоди на укладення договорів оренди, так як при відступлені прав за іпотечним договором від однієї особи до іншої, відбувається перехід усіх прав та обов'язків, які належали попередньому їх володільцю.
З урахуванням викладеного, судами зроблено висновок, що правові наслідки надання ПАТ "КБ "Експобанк" (попереднім іпотекодержателем) згоди на передачу предмета іпотеки в оренду є обов'язковими для нового іпотекодержателя, а тому окрема згода ПАТ АБ "Укргазбанк" на укладення спірного правочину не була потрібна, а тому при укладенні договору положення Закону України "Про іпотеку", зокрема ст.9, не порушені.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання спірного договору недійсним, тому правомірно відмовлено у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди №2/10/2015 від 11.10.2015.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" залишити без задоволення.
Постанову від 09.03.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/4833/16 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Яценко
О. Поляк