10 травня 2017 р. Справа № 903/276/17
за позовом Органу самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин», с.Губин, Локачинський район, Волинська обл.
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Володимир-Волинський
про зобов'язання передати майно
Суддя Пахолюк В.А.
Представники:
від позивача: Скакун С.П. - керівник;
від відповідача: не прибув.
Суть спору:
Позивач - Орган самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин», звернувшись з позовом до господарського суду, просить зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 передати Органу самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» 200 тонн щебеня згідно Договору № 1 від 01.06.2015 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на укладений між сторонами договір № 1 від 01.06.2015 р. відповідно до умов якого Орган самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» зобов'язався передати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 залізобетонні плити, якими викладене гноєсховище, що знаходиться на території с.Губин Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області в обмін на 200 тонн щебеню.
З доводів позивача, договірні зобов'язався він виконав належним чином - передав Підприємцю ОСОБА_1 визначені договором залізобетонні плити, що підтверджує Актом приймання-передачі майна від 10.08.2015 р.
Однак, відповідач зобов'язань щодо передачі 200 тонн щебеню не виконав, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень щодо даного предмету спору не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції та витягом ЄДРПОУ щодо місця проживання ФОП ОСОБА_1
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи, що явка відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутності та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні докази у справі та заслухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
01 червня 2015 року між позивачем - Органом самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» в особі голови Скакуна Сергія Павловича та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 1.
Відповідно до п.п. 1, 2 Договору Орган самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» зобов'язався передати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 залізобетонні плити, якими викладене гноєсховище, що знаходиться на території с.Губин Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області в обмін на 200 тонн щебеню. Загальна площа залізобетонних плит гноєсховища - 0, 2 га.
Вказаний договір укладено строком на один рік. Початок договору - 01.06.2015 р., закінчення - 01.06.2016 р.
Згідно п.4.4. Договору невід'ємною частиною договору є Акт приймання-передачі майна.
Як визначено ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як визначено ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що цивільні права та обов'язки Органу самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 виникли на підставі Договору № 1 від 01.06.2015 р., що за своєю правовою природою є договором міни.
Відповідно до статті 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Статтею 716 ЦК України передбачено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи Орган самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» договірні зобов'язався виконав належним чином - передав Підприємцю ОСОБА_1 залізобетонні плити з гноєсховища в розмірі 0,2 га, яке знаходиться в с.Губин Локачинського району. Дана обставина підтверджується Актом приймання-передачі майна від 10.08.2015 р., підписаним уповноваженими особами та скріплена печатками без зауважень.
Оскільки сторона вчинила дії по виконанню правочину, прийнявши його до виконання, вважається, що даний правочин нею схвалений.
Однак, відповідач - Підприємець ОСОБА_1 зобов'язань щодо передачі 200 тонн щебеню не виконав, чим порушив умови договору та загальні засади цивільного законодавства. Доказів на спростування даного факту відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За загальними умовами виконання зобов'язання, передбаченими статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (ч.2 ст.16 ЦК України).
Верховний Суд України в Листі від 01.04.2014р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» роз'яснив, що дана норма застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Припинення терміну виконання зобов'язання або терміну дії договору не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, тому кредитор повинен мати право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує зобов'язання, а не лише впродовж строку виконання зобов'язання або строку дії договору.
У зв'язку з тим, що термін виконання зобов'язань сторонами в договорі не визначено, з метою досудового врегулювання спору 09.02.2017 р. на адресу ФОП ОСОБА_1 позивачем надсилалась претензія № 1 з вимогою передати в добровільному порядку 200 тонн щебеня в 10-денний строк з дня отримання даної претензії або відшкодувати його вартість.
Однак, зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та реагування.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та задоволення позову.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600, 00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 626-629, 715, 716 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарсько-процесуальним кодексом України, -
1. Позов задоволити.
2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) передати Органу самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» (45500, Волинська обл., с.Губин, вул. Лесі Українки, код 0026516994) 200 тонн щебеня згідно Договору № 1 від 01.06.2015 р.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Органу самоорганізації населення «Сільський комітет с.Губин» (45500, Волинська обл., с.Губин, вул. Лесі Українки, код 0026516994) 1 600, 00 грн. сплаченого судового збору.
Повне рішення складено 11.05.2017 р.
Суддя В.А.Пахолюк