Провадження № 11-кп/793/357/17 Справа № 702/164/14-к Категорія: ст. 78 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 р.,
Інспектор Монастирищенського РС з питань пробації ОСОБА_9 10.03.2017 р. звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області із поданням про звільнення ОСОБА_8 від призначеного йому покарання вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 р., у зв'язку із закінченням іспитового строку.
В обґрунтування подання вказує, що ОСОБА_8 в період іспитового строку проявив себе із задовільної сторони.
Так, 13.03.2015 р. за незаконне виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів відносно ОСОБА_8 було відкрито кримінальне провадження № 12015250220000095 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05.11.2015 р. за вчинення вищевказаного нового злочину ОСОБА_8 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України та за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.02.2016 р. вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05.11.2015 р. було скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження.
Вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016 року за вчинення нового злочину по кримінальному провадженню № 12015250220000095 ОСОБА_8 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень. Штраф сплачено, вирок чинний.
Під час іспитового строку ОСОБА_8 в порушеннях громадського порядку помічений не був, заходи адміністративного стягнення до нього не застосовувалися; обов'язки, покладені на нього судом, виконував без порушень, а тому достатніх підстав, передбачених ч. 2 ст. 78 КК України та ст. 166 КВК, для скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням немає. Іспитовий строк закінчився 06.03.2017 р.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 березня 2017 року відмовлено у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_8 від покарання, призначеного йому вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 р.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що після отримання копії вироку від 06.04.2016 року представники КВІ (на даний час РС з питань пробації) зобов'язані були в порядку п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України звернутися в Монастирищенський районний суд Черкаської області для вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків з наданням даних про строк перебування засудженого під вартою згідно з вироком Христинівського районного суду Черкаської області для визначення остаточного покарання за сукупністю вироків, не дивлячись на те, що покарання у виді штрафу дійсно виконується самостійно.
Вказує, що згідно з ст. 80 КК України на час розгляду подання строки звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 року, не закінчився, а тому підстави для звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання відсутні.
Не погодившись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20.03.2017 р. та постановити нову, якою звільнити його від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку, яке було призначене йому Монастирищенським районним судом Черкаської області 06.03.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Просить апеляційний розгляд проводити без його участі.
Вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою з порушенням ст. 370 КПК України. Зазначає, що у поданні орган з питань пробації вказано, що під час іспитового терміну він не порушував громадський порядок, заходи адміністративного стягнення до нього не застосовувались; обов'язки, покладені на нього вироком суду, не порушував, а тому відсутні підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені ч. 2 ст. 78 КК України та ст. 166 КВК України. Встановлений йому іспитовий строк 3 роки закінчився 06.03.2017 р., тому відсутня передбачена законом можливість поза межами іспитового строку, який закінчився, скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням з будь-яких мотивів та підстав.
Під час іспитового строку він дійсно був засуджений Христинівським районним судом 06.04.2016 р. до основного покарання у виді штрафу, який згідно з ч. 3 ст. 72 КК України при його призначенні за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно. Крім того, вказує апелянт, штраф в сумі 850 грн. після набрання вироком законної сили, ним сплачений в повному обсязі.
У судовому засіданні захисник підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, які в ній наведені.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого.
Представник Монастирищенського РС з питань пробації ОСОБА_9 надіслав до суду заяву про неможливість прибути на апеляційний розгляд справи, в якій просив проводити судове засідання без його участі. Вказав, що не заперечує проти задоволення апеляції засудженого.
Заслухавши доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Згідно ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 р. за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням на нього обов'язків (а.с. 81-82).
Протягом іспитового строку ОСОБА_8 на початку червня 2014 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за яке був засуджений Христинівським районним судом Черкаської області 06.04.2016 р. до покарання у виді штрафу (а.с. 106).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неможливість звільнення ОСОБА_8 від покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку, є вірним, адже він вчинив новий злочин під час іспитового строку, чим указане вище звільнення унеможливлюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 404, 405, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_8 від покарання, призначеного йому вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 р., залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :