Справа № 643/14310/16-п Головуючий суддя І інстанції Горбунова Я. М.
Провадження № 33/790/326/17 Суддя доповідач Чопенко Я.В.
26 квітня 2017 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 6лютого 2017 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню - штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судом встановлено, ОСОБА_1 09.11.2016 року о 14.00 год. керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Валентинівськка в районі б. № 35/81 у м. Харкові в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити, вважає її незаконною, посилаючись на те, що справа розглянута без його участі, а обставини, які встановив суд, не відповідають дійсності, зазначає що автомобілем не керував, а тому в його діях немає складу адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити йому пропущений строк апеляційного оскарження судової постанови, оскільки в судовому засіданні участі не приймав, а копію постанови отримав лише 15лютого 2017 року.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідновимогст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають начення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1.в порушенні правил дорожнього руху.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, тестування на алкоголь, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та пояснення.
В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1) зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у присутності двох свідків.
З даним протоколом ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Також, згідно тестування на алкоголь (а.с.3) та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння позитивний 1,93 % та ОСОБА_1, з даним оглядом ознайомлений під розпис.
Порядок проведення цього огляду ОСОБА_1 не оскаржувався.
Більш того, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях зазначили, що 9 листопада 2016 року ОСОБА_1 пройшов огляд з використанням приладу «Драгер» за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,93 проміле.
Також, хоча в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 і зазначив, що автомобілем не керував, а протокол відносно нього був складений незаконно, однак факт керування ним автомобілем підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с.7), який зазначив, що 9 листопада 2016 року його припаркований автомобіль зацепив водій ОСОБА_1 своїм автомобілем. Шкода незначна, претензій до ОСОБА_1 він не має.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що справа була розглянута без його участі, хоча він заздалегідь надіслав до суду клопотання про перенос розгляду справи у зв'язку з його хворобою.
Так, хоча ОСОБА_1 в клопотанні до суду першої інстанції і посилався на хворобу та що надасть лікарняний, однак листка непрацездатності до суду апеляційної інстанції не надав.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 заявив що так як, він пенсіонер листка непрацездатності йому не можуть видати.
До апеляційної скарги ОСОБА_5 надав лише консультативний висновок лікаря (а.с.29) та виписку із медичної карти амбулаторного хворого (а.с.30), що ніяким чином не свідчить про неможливість ОСОБА_1. примати участь у судовому засіданні суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд розцінює такі дії ОСОБА_1 як затягування строків розгляду справи без об'єктивних на те причин, що свідчить про зловживання та свідоме нехтування ним своїми процесуальними правами.
Таким чином суб'єктивні висновки апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції не базуються на вимогах чинного законодавства і є безпідставними.
Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що своїми діями ОСОБА_5 порушив п. 2.9А ПДР України, в результаті чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.02.2017 року щодо притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області Я.В. Чопенко