Справа № 549/47/17 Номер провадження 22-ц/786/1239/17Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С. І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
25 квітня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Бондаревська С.М.
суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.
при секретарі: Радько О.М.
за участю адвоката - Ступніка С.В.
представника відповідача - Васильця С.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка"
на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13 березня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" про стягнення невиплаченої орендної плати за землю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Селянська спілка ім. Шевченка» про стягнення невиплаченої орендної плати за землю. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, виданого 01 грудня 2016 року, він є власником земельної ділянки загальною площею 6,6876 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Богодарівської сільської ради Чорну-хинського району Полтавської області. Вищевказану земельну ділянку його батько згідно з договором оренди землі від 30 листопада 2006 року та додаткової угоди від 05 серпня 2009 року передав в оренду строком на 10 років товариству з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шев-ченка". Відповідно до вказаного Договору оренди землі відповідач зобов"язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3,25% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавст-ва, не пізніше 31 грудня кожного року. Також, вказував, що дана сума за 2016 рік становить 9 552 грн. 92 коп.
Мотивуючи тим, що відповідач порушив свої зобов"язання щодо своєчасності розра-хунку за користування земельною ділянкою в 2016 році та нехтує терміном, зазначеним в п.11 договору оренди землі, який є його істотною умовою, просив стягнути зі СТОВ «Селянська спілка ім. Шевченка» заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 10071 грн. 52 коп., а також судові витрати.
У березні 2017 року представником позивача адвокатом Ступніком С.В. подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 9 552,92 грн, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати - 649,6 грн., 3% річних від простроченої суми - 53,39 грн, інфляційні витрати - 203,61 грн, всього 10456,52 грн, а також суму судового збору 640,00 грн, та 2 000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" на користь ОСОБА_4:
- 9 551 грн. 75 коп. сума заборгованості по орендній платі за землю за 2016 рік; - 649 грн. 52 коп. - пеня за прострочення сплати орендної плати; - 200 грн. 59 коп. - сума інфляції; - 53 грн. 39 коп. - три проценти річних від простроченої суми, а всього 10 455 грн. 25 коп. Стягнуто з СТОВ «Селянська спілка ім. Шевченка» на користь ОСОБА_4 1 639 грн. 84 коп. судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило оскаржуване рішення суду - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
На апеляційну скаргу СТОВ "Селянська спілка ім. Шевченка" своє заперечення подав представник позивача - адвокат Ступнік С.В.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України,апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 30 листопада 2006 року між ОСОБА_5 та ТОВ «СС ім. Шевченка» було укладено договір оренди землі №274 площею 6,69 га строком на 10 років /а.с. 5-6/. 02 квітня 2007 року вказаний договір зареєстровано у Чорнухинському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за НОМЕР_2 /а.с. 6/. Відповідно до п. 9 даного договору, орендар сплачує орендну плату в розмірі 1,5% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, яка становила на час укладення договору 89 041 грн., що в грошовому виразі на час укладення договору складало 1 335 грн. 62 коп.
Крім того, в п.п. 10, 11 договору зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, орендна плата вноситься в строки з 1 серпня по 31 грудня поточного року.
05 серпня 2009 року ОСОБА_5 уклав з відповідачем додаткову угоду, відповідно до якої за користування земельною ділянкою кожного року орендодавцю сплачується щорічно орендна плата в розмірі 3,25% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
23 липня 2010 року вказаний договір зареєстровано у Чорнухинському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», за НОМЕР_4 /а. с. 7/. Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті залишилась спадщина, у тому числі земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,687 га на території Богодарівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 /а. с. 8/. Спадкоємець ОСОБА_5, його син - ОСОБА_4, позивач у справі, 01 грудня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину, а саме на вказану земельну ділянку та зареєстрував право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно /а.с. 9/.
На час прийняття спадщини діяла додаткова угода до договору, яка передбачала розмір орендної плати 3,25 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Звідси вірним є висновок суду про те, що позивач за вищевказаним договором оренди землі набув право орендодавця та, відповідно, права на своєчасне отримання орендної плати від відповідача.
З наданого представником відповідача розрахунку нарахування орендної плати за договором оренди від 30 листопада 2006 року за 2007-2016 роки, вбачається, що всього нараховано 50 024 грн. 46 коп., виплачено 42 875 грн. 97 коп.
Фактично виплати орендної плати за 2016 рік здійснено не було, за поясненням представника відповідача, вона була виплачена в минулих періодах.
Згідно відомостей про виплату орендної плати за 2007-2015 роки, спадкодавцем ОСОБА_5 всього отримано 48 889 грн. 14 коп.
В той же час, з наявних у справі доказів, районним судом встановлено, що виплата орендної плати у збільшеному розмірі була проведена не тільки батьку позивача, а й іншим орендодавцям у тому ж розмірі /а. с. 31-64/.
При цьому судом також встановлено, що відносини з виплати орендної плати за 2007-2015 роки виникли між померлим ОСОБА_6 та ТОВ «Селянська спілка ім. Шевченка» і на протязі 6 місяців після його смерті відповідач свої претензії з приводу переплати орендної плати та її повернення до спадкоємця не заявляв.
Представник відповідача не довів причини виплати орендної плати товариством в 2010-2015 роках в збільшеному розмірі на майбутній період. Його твердження про те, що це були виплати за майбутній період не підтверджуються доказами і не спростовують того, що будь-якої додаткової згоди про виплату орендної плати за майбутній період між сторонами не було.
В свою чергу доводи представника позивача про усну домовленість між спадко-давцем ОСОБА_6 та орендарем щодо виплати орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідачем не спростовані та вони узгоджуються з наявними у справі доказами, належним чином перевіреними судом.
За наведених обставин правомірним є висновок суду про те, що вищевказана виплата орендної плати не є виплатами в рахунок майбутніх платежів і не є переплатою, оскільки орендар добровільно збільшив її розмір як спадкодавцю ОСОБА_5, так і іншим орендодавцям, які погодились з таким збільшенням та прийняли орендну плату в збільшеному розмірі без внесення змін до договору оренди.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).
За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Згідно з приписами частини першої статті 148-1 Земельного кдексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди.
Таким чином, виходячи зі встановлених обставин, з урахуванням наведених вище вимог закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на 31 грудня 2016 року орендна плата за землю позивачеві виплачена не була, її розмір згідно з наданим відповідачем розрахунком становить 9 551 грн. 75 коп. та вказана сума підлягає стягненню зі СТОВ «Селянська спілка ім. Шевченка» на користь ОСОБА_4
У відповідності до наведеного, з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, місцевим судом правомірно також були задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за весь час прострочення в сумі 200 грн. 29 коп., трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 53 грн. 39 коп., а також, відповідно до умов п. 14 договору оренди, пені, у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день простро-чення, що становить 649 грн. 52 коп.
Питання про судові витрати судом вирішено з дотриманням встановленого ст. 88 ЦПК України принципу пропорційності.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" - відхилити.
Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Дряниця Ю.В. Кривчун Т.О.
З оригіналом згідно:
Суддя: Бондаревська С.М.