Дата документу 28.04.2017 Справа № 554/2572/17
Провадження № 4-с/554/59/2017
28 квітня 2017 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
судді - Чуванової А.М.,
при секретарі - Садошенко М.П.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови від 31.10.2016 року ВП №52428796 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, винесені державним виконавцем Василенко Ю.О. В обґрунтування скарги посилався на протиправність оспорюваних постанов, оскільки державний виконавець не вчиняв дій з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 08.06.2016 року №554/18122/14-ц, а виконавчий документ повернуто стягувачу за його клопотанням. Зазначив, що про відкриття виконавчого провадження дізнався лише після ознайомлення з його матеріалами 29.11.2016 року, оскільки державний виконавець не надіслав постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом повідомленням про вручення. На даний час державний виконавець Василенко Ю.О. вже не працює, замість неї виконує відповідні функції державний виконавець Очкуренко Володимир Миколайович.
Крім того, заявник зазначив, що 09.12.2016 року він звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищевказаних постанов, 22.12.2016 року суд задовольнив позов повністю. Проте, 28.03.2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд постанову скасував, та закрив провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Саме тому, заявник з поважних причин пропустив строк на подання скарги.
Скаржник та його представник ОСОБА_2 до суду не з'явилися, представник надала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутність, скаргу підтримує та просить задовольнити.
Державний виконавець до суду повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно ухвали судді Октябрського районного суду м.Полтави від 29.03.2017 року, відкрито провадження за даною скаргою, і оскільки судом не встановлено пропуску строку звернення зі скаргою, питання про поновлення пропущеного строку не вирішувалося.
За правилами розділу VІІ ЦПК України предметом скарги можуть бути лише процесуальні рішення та дії державних виконавців.
Положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею ст. 18 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що 30.09.2016 року державним виконавцем Октябрського (нині - Шевченківського) ВДВС на підставі заяви представника ПАТ «Банк Форум» від 30.09.2016 року (а.с.18-19), відкрито виконавче провадження № 52428796 по примусовому виконанню виконавчого листа № 554/18122/14-ц, виданого 08.06.2016 року Октябрським районним судом м. Полтави про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором від 25.12.2007 №0001/07/25-Nm, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 28125 доларів США, що еквівалентно 728156,25 грн, заборгованості за процентами у сумі 2257,84 доларів США, що еквівалентно 58455,47 грн, та пені у сумі 11750,69 грн, а всього 30382,84 доларів США, що еквівалентно 786611,72 грн та 11750,69 грн. Боржнику ОСОБА_1 надано строк для самостійного виконання рішення суду до 07.10.2016 року (а.с.24).
30.09.2016 року представником ПАТ «Банк Форум» до канцелярії Шевченківського ВДВС подано заяву про повернення заяви про примусове виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 08.06.2016 року №554/18122/14-ц.
Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС від 05.10.2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с.27).
10.10.2016 року відповідачем одержано заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» про повернення виконавчого листа стягувачу.
31.10.2016 року постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС виконавчий лист Октябрського районного суду м. Полтави від 08.06.2016 року № 554/18122/14-ц повернуто стягувачу, припинено чинність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2016 року № 52428796 та скасовані інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 40).
В цей же день - 31.10.2016 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у межах виконавчого провадження № 52428796, керуючись ст. 27 та 41 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», винесені постанови про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 79836,24 грн та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 70,04 грн.
03.11.2016 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 70,04 грн (ВП №52783162) та за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 79836,24 грн (ВП №52785096).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, у спірний період було визначено Законами України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХIV (частково втратив чинність з 05.10.2016) /надалі - Закон №606-ХIV/ та від 02.06.2016 №1404-VIII (набув чинності з 05.10.2016) /надалі - Закон №1404-VIII/.
Згідно зі статтею 25 Закону №606-ХIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
При цьому частиною першою статті 31 Закону №606-ХIV визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Таким чином, державний виконавець не пізніше наступного дня після відкриття виконавчого провадження має надіслати боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Однак, надані суду копії матеріалів виконавчого провадження №52428796 не містять документального підтвердження виконання державним виконавцем наведених вище вимог Закону №606-ХIV, у зв'язку з чим суд погоджується з доводами заявника про те, що копію постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження від 30.09.2016 року боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення не надіслано.
Відтак, ОСОБА_1 не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження №52428796 та необхідність добровільного виконання вимог виконавчого документа у строк до 07.10.2016.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №606-ХIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За приписами статті 32 Закону №606-ХIV заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно матеріалів скарги, в матеріалах виконавчого провадження №52428796 наявна постанова державного виконавця від 05.10.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1
Спираючись на наявність цієї постанови скаржник стверджує, що державним виконавцем вчинені дії з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 08.06.2016 року №554/18122/14-ц.
Разом з цим, суд зауважує, що в силу наведених вище положень Закону №606-ХIV примусове виконання відповідного виконавчого документа розпочинається після закінчення визначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження строку для його добровільного виконання. Як зазначено судом вище, у постанові від 30.09.2016 року боржнику надано строк для добровільного виконання до 07.10.2016 року.
За таких обставин, у державного виконавця були відсутні підстави для здійснення заходів примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа з 05.10.2016 року.
До того ж, суд враховує, що 05.10.2016 року набув чинності Закон №1404-VIIІ, відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Як визначено частиною першою статті 27 Закону №1404-VIIІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
А відповідно до частини другої цієї ж статті, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Отже, виконавчий збір державним виконавцем стягується лише у разі вчинення фактичних дій щодо стягнення заборгованості за виконавчим документом з боржника.
У спірних відносинах відповідні дії державним виконавцем не здійснювались, а виконавчий документ повернуто стягувачу за його клопотанням.
А відтак, підстави для стягнення з боржника виконавчого збору - відсутні.
Окрім того, суд зазначає, що поняття та порядок покриття витрат виконавчого провадження визначено у статті 42 Закону №1404-VIIІ.
Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
А частиною четвертою названої статті визначено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Водночас, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.10.2016 року державним виконавцем прийнято на підставі статті 41 Закону №606-ХIV. До того ж, дана постанова не містить обґрунтувань щодо розміру витрат виконавчого провадження та необхідності їх примусового стягнення з боржника.
Зважаючи на те, що заходи примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 08.06.2016 року №554/18122/14-ц державним виконавцем фактично не здійснювались, підстави для стягнення з боржника витрат виконавчого провадження відсутні.
За таких обставин, наявні підстави для задоволення скарги заявника, та суд приходить до висновку про протиправність постанов державного виконавця від 31.10.2016 року ВП №52428796 про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
На підставі ст.ст.11,60, 208,210,218 ЦПК України та керуючись ст. ст. 383- 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №52428796 від 31.10.2016 року, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 79836,24 гривень.
Визнати протиправною та скасувати постанову №52428796 від 31.10.2016 року, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 70,04 гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня його проголошення в апеляційний суд Полтавської області через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: А.М. Чуванова