Справа № 450/834/17 Провадження № 1-кп/450/167/17
підготовчого судового засідання
05 травня 2017 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_4
захисника (представника) потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.ст.122 ч.1, 125 ч.1 КК України,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.ст.122 ч.1, 125 ч.1 КК України.
Потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на досудовому слідстві подано цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної майнової і моральної шкоди в загальному розмірі 62767,32 грн.
Захисником (представником) потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_5 подано клопотання, яке підтримали потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурор ОСОБА_3 , та заперечили в задоволенні такого обвинувачений ОСОБА_6 із захисником ОСОБА_4 , про арешт майна обвинуваченого з метою забезпечення цивільного позову і неможливістю відчуження такого останнім.
Розглянувши подане клопотання та наявні матеріали обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні, заслухавши думку присутніх сторін, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 170 ч.1 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 ч.1 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Захисником (представником) потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_7 не наведено жодного ризику можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна належного обвинуваченому, як і наявності в останнього будь-якого майна, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 315 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання про арешт майна - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1