Справа № 526/862/17
Провадження № 2-з/526/15/2017
05 травня 2017 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області
ОСОБА_1 розглянувши заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову,
До суду звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_3 з заявою про забезпечення позову , вказуючи , що ними до суду подано позовну заяву до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу .
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїй заяві в порядку забезпечення позову вказують, що відповідачі не повертають їм борг в сумі 160 000 грн., тому просять накласти арешт на все майно, яке зареєстроване за ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності , інші відомості, необхідні для забезпечення позову інші відомості, необхідні для забезпечення позову, окрім того, відповідно до ч.4 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вважаю, що вона підлягає поверненню заявникам без розгляду, оскільки подана без додержання вимог, встановлених законом.
Так, у поданій до суду заяві заявники не зазначають на яке саме майно необхідно накласти арешт, адресу його місцезнаходження, індивідуальні ознаки, які мають значення для забезпечення позову, до заяви не додано її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.
Відсутність зазначених відомостей у заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.
Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Керуючись ст. ст. 151 -153 ЦПК України , суддя, -
Повернути заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову без розгляду заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. А. Заколодяжна