233 № 233/1360/17
05 травня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14 березня 2017 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ “Приватбанк” до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 49 256 грн. 73 коп., в якій зазначено, що відповідно до договору № б/н, укладеного 01 листопада 2010 року відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала взяті на себе зобов*язання з повернення кредиту, у зв*язку з чим виникла заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 01 листопада 2010 року, станом на 28 лютого 2017 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 100 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 250 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 2 333 грн. 65 коп., а всього 49 256 грн. 73 коп., а також відшкодувати витрати, пов*язані зі сплатою судового збору, в сумі 1600 грн.
У судове засідання представник позивача не з*явився, просив у позовній заяві розглянути справу за його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі (а.с. 3 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з*явилась, про час і місце його проведення повідомлялась належним чином (а.с. 31-32) в порядку ст.ст. 74,76 ЦПК України. З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
З*ясувавши позицію позивача, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, який складається з заяви від 01 листопада 2010 року (а.с. 5), довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» (а.с. 6) та Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 7-12), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків у розмірі 3% за користування кредитом на залишок заборгованості.
Сторони узгодили розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних засобів в обліковому періоді, складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с. 6).
При порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов*язань, передбачених договором, більше, ніж на 120 днів, клієнт зобов*язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 гривень +5% від суми позову (а.с.6).
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно п.п. 5.3 банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов*язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну карту кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 клієнт зобов*язаний погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов*язань за договором, на вимогу банку виконати зобов*язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту чи овердафту), сплати винагороди банку.
Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов*язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 4) станом на 28 лютого 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 листопада 2010 року складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 100 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 250 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 2 333 грн. 65 коп., а всього 49 256 грн. 73 коп.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засідання знайшов своє підтвердження факт порушення своїх зобов*язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1
При цьому, суд вважає неправомірним нарахування позивачем у справі за даним кредитним договором неустойки (пені та штрафів), оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, який набув чинності з 15 жовтня 2014 року, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).
Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Проведення антитерористичної операції на територіях, визначених Кабінетом міністрів України, та той факт, що проведення антитерористичної операції не припинено до наступного часу, суд визнає загальновідомими обставинами, які доказуванню не підлягають.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13 зворот, 23). Відповідно до розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30 жовтня 2014 року № 1053-р м. Костянтинівку та Костянтинівський район було включено до зазначеного переліку. Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» віднесено м. Костянтинівку та Костянтинівський район Донецької області.
При цьому, як вбачається з позовної заяви позивач зазначає, що у відповідача по кредитному договору утворилася заборгованість з пені та комісії в сумі 3100,00 грн. У розрахунку заборгованості (а.с. 4) позивачем вказану суму розміщено у колонці «сума пені та комісії», в т.ч. накопичувальним підсумком, однак серед матеріалів позову відсутній документ, який містить розрахунок даних сум із розмежуванням складових, а так само підтверджує підстави їх нарахування. Наведене унеможливлює перевірку судом правильності розрахунку заборгованості в цій частині, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією з відповідача у розмірі 3100,00 грн. у суду відсутні.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 28 лютого 2017 року без врахування нарахованих штрафних санкцій складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., а всього 43 573 грн. 08 коп., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов*язані із сплатою судового збору (а.с. 1).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 599, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 листопада 2010 року станом на 28 лютого 2017 року, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., а всього 43 573 (сорок три тисячі п'ятсот сімдесят три) гривні 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” витрати, пов*язані із сплатою судового збору, у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя