Справа № 629/563/17
Номер провадження 1-кп/629/173/17
05 травня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380000019 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський, Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, учня Лозівського професійного ліцею, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , законного представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 03 січня 2017 року близько 16-50 години зателефонував ОСОБА_5 та домовився з ним зустрітись на території Лозівської загальноосвітньої школи № 1 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 5, будинок 3, для розмови.
Близько 18-00 години, ОСОБА_3 зустрів ОСОБА_5 в обумовленому місці. В ході їхньої розмови, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів особистих неприязних стосунків, з метою заподіяти потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження, наніс останньому один удар лівою рукою по обличчю. Внаслідок нанесеного удару, ОСОБА_5 втратив координацію і повернувся до ОСОБА_3 спиною. Після чого ОСОБА_3 обхопив ОСОБА_5 двома руками ззаду та здійснив борецький кидок, внаслідок якого ОСОБА_5 впав на лівий бік. Надалі ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 не менше 6 ударів ногою в область голови, заподіявши тілесні ушкодження потерпілому у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді садна на крововиливній основі в правій скроневій області, забитої рани в області кута нижньої щелепи справа та струсу головного мозку, крововиливу на потиличній поверхні правої кісті в області проекції 2-4 п'ясних кісток (7х5 см), садна на передній поверхні шиї в середній третині в 5 см вправо від середньої лінії (1х0,8 см), що згідно висновку експерта є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 03 січня 2017 року близько 16-50 години зателефонував ОСОБА_5 та запропонував йому зустрітися. Після чого на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків у нього виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим наніс останньому один удар рукою по обличчю. Потім обхопив ОСОБА_5 двома руками ззаду та здійснив борецький кидок, внаслідок якого останній впав на лівий бік, а потім ще наніс потерпілому не менше 6 ударів ногою в область голови.
Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'ю.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин невеликої тяжкості.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше перебував на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання канабіноїдів із шкідливими наслідками, знятий з обліку в 2015 році в зв'язку із поліпшенням, має середню освіту, не працює, є учнем Лозівського професійного ліцею, за місцем навчання характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не одружений, не військовозобов'язаний.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття в скоєнні злочину, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства і призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкцій обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_7 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації; повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1