Справа № 640/5224/17
н/п 1-в/640/125/17
"03" травня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.185, ч.2 ст.209, ч.1 ст. 366, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України, та ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
В ході проведення досудового розслідування слідчим було накладено арешт на домоволодіння ОСОБА_4 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вироком Київського районного суду м.Харкова від 07 квітня 2003 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст19, ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки. За ч.2 ст.209 КК України ОСОБА_4 виправдано.
04 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про зняття арешту з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав клопотання та просив його розглянути у його відсутності.
Прокурор проти задоволення клопотання про скасування арешту домоволодіння не заперечувала.
Суд, вивчивши клопотання, вислухавши думку прокурора, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення клопотання.
01 липня 2007 року слідчим ОВС відділу особливо важливих справ ГУМВС України в Харківській області в ході проведення досудового розслідування було накладено арешт на домоволодіння ОСОБА_4 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вироком Київського районного суду м.Харкова від 07 квітня 2003 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст19, ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки. За ч.2 ст.209 КК України ОСОБА_4 виправдано.
Як встановлено п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Приписами ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
При тому ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість зняття арешту з вищевказаного домоволодіння ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що кримінальна справа за його обвинуваченням розглянута та у викору Київського районного суду м.Харкова від 07.04.2003 року відсутні відомості про конфіскацію або звернення в дохід держави домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 98, 170, 174, 372 КПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_4 про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1