Справа № 638/6911/17
Провадження № 1-кс/638/1227/17
04.05.2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області, погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1, про дозвіл на затримання з метою приводу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480000651 від 11.02.2017 р., -
Слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області звернувся до суду із клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу, в якому просив надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_3 раніше судимий 30.01.2015 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. Однак підозрюваний на шлях виправлення і перевиховання не став, та під час іспитового строку знов вчинив умисний корисливий злочин проти власності.
Так, вказує слідчий, ОСОБА_3 о 18:05 год. 08.02.2017 р. знаходився у торгівельному залі ТЦ «Літо», ФОП « ОСОБА_4 » (код ЄРДПОУ НОМЕР_1 ), розташованому по АДРЕСА_1 , де в нього виник раптовий умисел на викрадення чужого майна. Після чого останній з корисливих мотивів вирішив таємно заволодіти постільною білизною, належною ФОП « ОСОБА_4 », шляхом вільного доступу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, ОСОБА_3 , пересуваючись по торгівельному залу вищезазначеного супермаркету, підійшов до стелажу, де знаходились комплекти постільної білизни, звідки взяв комплект постільної білизни «1001 ніч Вінниця текстиль» у кількості 1 штука, вартістю 225 грн., після чого, тримаючи його в руках та не маючи наміру розраховуватись за цей товар, пройшов касову зону ТЦ «Літо» та покинув приміщення супермаркету, в подальшому обернувши вказане чуже майно на свою користь, чим заподіяв ФОП « ОСОБА_4 » майнову шкоду на загальну суму 225 грн.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, скоєного повторно.
Обгрунтовуючи своє клопотання слідчий вказує, що у вчиненні вказаного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, раніше неодноразово судимий, а саме: 29.05.1995 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 18.05.1999 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 03.10.2008 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 17.07.2009 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 29.11.2012 р. Печенізьким районним судом Харківської області за ст. 15, ч. 1 ст. 308, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 04.02.2014 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.12.2014 застосовано ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнено ОСОБА_3 від покарання, призначеного за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.02.2014 р.; 30.01.2015 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 31.08.2015 р. Дзержинським РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області направлено до Дзержинського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015220480000825 від 13.02.2015 р. за ч. 2 ст. 185 КК України; 25.02.2017 р. Немишлянським ВП ГУНП в Харківській області направлено до Немишлянського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016220460003021 від 30.09.2016 р. за ч. 2 ст. 185 КК України; 17.03.2017 р. Немишлянським ВП ГУНП в Харківській області повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12016220460002717 від 03.09.2016 р. за ч. 3 ст. 185 КК України; має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий вказує, що з додержанням вимог ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України стосовно ОСОБА_3 28.04.2017 р. складено повідомлення про підозру та вручено особі в день його складання шляхом відправлення листа поштою на адресу проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 .
Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4 , допитом свідка ОСОБА_5 , оглядом місця події, протоколом огляду відеозапису.
Слідчий вказує, що ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Посилаючись на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий вказує, що під час досудового розслідування обґрунтовано встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші злочини.
За переконанням слідчого викладене свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В матеріалах справи міститься повідомлення про підозру від 28.04.2017 р., з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно.
З протоколів допиту потерпілої ОСОБА_4 від 27.03.2017 р. вбачається, що її майно було викрадено саме ОСОБА_3 .
Вказане також підтверджується наданими до суду матеріалами.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що під час досудового розслідування здійснювались заходи, направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 .
Так, з рапортів, поданих на ім'я начальника Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області вбачається, що на виконанні перебуває доручення слідчого за кримінальним провадженням №12017220480000651 від 11.02.2017 р. за ч. 2 ст. 185 КК України за фактом крадіжки постільної білизни із ТЦ «Літо», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 25. Співробітниками поліції здійснені виїзди за адресою: АДРЕСА_2 з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 і його запрошення до Шевченківського ВП для проведення слідчих дій. Однак в ході виїздів було встановлено, що зазначена квартира ОСОБА_3 була продана близько 2 років назад, після чого сусіди його більше не бачили.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 140 КПК України, привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 187-191 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області про дозвіл на затримання з метою приводу, - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з метою його приводу до Дзержинського районного суду м. Харкова для участі в розгляді клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалу для виконання направити до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.
Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1