справа №619/519/17
провадження №3/619/118/17
04 травня 2017 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого судді - Остропілець Є.Р.,
при секретарі - Бурлаковій А.О.,
за участю адвоката - ОСОБА_1
прокурора - Воробйова І.В.
розглянувши матеріали, які надійшли від Національної поліції України Департаменту захисту економіки УЗЕ в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою : АДРЕСА_1 за фактом вчинення корупційного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172 -7 та ч.2 ст. 172 -7 КУпАП,--
До суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 172-7 ч.1 та ч. 2 КУпАП, тобто порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2, перебуваючи на посаді депутата VII скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, згідно п.п «б» п.1 ч.І ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в зв'язку з можливістю виконання таких функцій, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив колегіальний орган під час виконання повноважень про наявність реального конфлікту інтересів, а саме не повідомив Солоницівську селищну раду Дергачівського району Харківської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що передбачено ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією передбачене ч.І ст. 172-7 КУпАП, а також вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів , що відноситься до адміністративного правопорушення , пов'язаного з корупцією відповідальність за яке передбачено ст. 172-7 ч.2 КУпАП та порушив вимоги ст. 28 ЗУ « Про запобігання корупції», щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів .
Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Відповідно до постанови Солоницівської селищної виборчої комісії Дергачівського району Харківської області від 28.10.2015 року № 140 «Про визнання обраними депутатами Солоницівської селищної ради » було визнано обраним депутатом Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області по одомандатному виборчому округу ОСОБА_2.
Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області здійснює свою діяльність на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Солоницівської селищної ради VII скликання та чинного законодавства України.
Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, її органів і посадових осіб діяльність визначається Конституцією України, чинним законодавством України та діючим Регламентом Солоницівської селищної рада Дергачівського району Харківської області.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття реального конфлікту інтересів, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ст. ст. 3,28 Закону України «Про запобігання корупції» депутати селищних рад, а саме як депутат Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_2 та інші депутати селищної ради, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Також, відповідно до ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання ,що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Згідно ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді , підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
06.09.2016 року до Солоницівської селищної ради надійшла заява ОСОБА_3, щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 ОСОБА_4 для ведення садівництва в с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області, яка була зареєстрована 06.09.2016 року за вх. № 02-20/Р-411.
ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», будучи депутатом Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області, згідно п.«б» п.1 ч.І ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією,
29.09.2016 року перебуваючи в приміщенні Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, розташованому за адресою: Харківська область, Дергачівській район, смт. Солоницівка, вул. Визволитилів, б. 6, де саме відбувалась чотирнадцята сесія Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області на якій були присутні депутати Солоницівської селищної ради, в тому числі і ОСОБА_2
Відповідно до протоколу № 14 сесії Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області від 29.09.2016 року, одним із питань ( під № 7) було розглянуто заяву ОСОБА_3 10.09.1945 р.н, (яка є матір'ю ОСОБА_2), «про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області», під час вирішення вказаного питання ОСОБА_2 публічно не повідомив про наявний в нього реальний конфлікт інтересів колегіальний орган Солоницівську селищну раду, а саме про прийняття участі у голосуванні щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с. Подвірки своєї матері ОСОБА_3
Враховуючи викладене, головою Солоницівської селищної ради ОСОБА_5 29.09.2016 року було винесено рішення № 7 «про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с. Подвірки».
Таким чином, у ОСОБА_2 під час прийняття участі у голосуванні за рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області гр. ОСОБА_4 виник конфлікт інтересів, про який він самостійно публічно не оголосив та не повідомив не пізніше наступного робочого дня з моменту коли дізнався чи повинен бути дізнатись про наявність реального конфлікту інтересів колегіальний орган - Солоницівську селищну раду, під час виконання депутатських повноважень.
Крім того 29.09.2016 року перебуваючи в приміщенні Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівській район смт. Солоницівка, вул. Визволитилів, б. 6, де саме відбувалась чотирнадцята сесія Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області на якій були присутні депутати Солоницівської селищної ради, в тому числі і ОСОБА_2
Відповідно до протоколу № 14 сесії Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області від 29.09.2016 року , одним із питань ( під № 7) було розглянуто заяву ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка є матір'ю ОСОБА_2
Васильовича), «про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області», за
вказане питання голосували «ЗА» всі присутні депутатами Солоницівської селищної ради VII скликання Дергачівського району Харківської області в тому числі і депутат ОСОБА_2 , ніхто з депутатів не утримався, та ніхто не проголосував проти.
Тобто ОСОБА_2 звинувачується в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 -7 ч.1 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та ст. 172-7 ч.2 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою не визнав. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
Посилався на те , що протокол складений оперуповноваженим УЗЕ в Харківській області ДЗЕ Національної поліції України, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, тому що не вказано ім'я по батькові особи, яка склала протокол, не зрозуміло по датам, коли саме було вчинено адміністративне правопорушення та коли виявлено.
Вказав суду, що повідомляв голову селищної ради про те, що на сесії буде розглядатись питання про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку його матері і коли він виявив, що рішення сесії про надання такого дозволу не відповідає Закону, тому він звернувся про скасування такого рішення і був ініціатором такого скасування. В кінцевому результаті таке рішення за його ініціативою було скасовано.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши свідків, сторони по справі прийшов до наступного.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2, перебуваючи на посаді депутата VII скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, згідно п.п «б» п.1 ч.І ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в зв'язку з можливістю виконання таких функцій, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив колегіальний орган під час виконання повноважень про наявність реального конфлікту інтересів, а саме не повідомив Солоницівську селищну раду Дергачівського району Харківської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що передбачено ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією передбачене ч.І ст. 172-7 КУпАП, а також вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів , що відноситься до адміністративного правопорушення , пов'язаного з корупцією відповідальність за яке передбачено ст. 172-7 ч.2 КУпАП та порушив вимоги ст. 28 ЗУ « Про запобігання корупції», щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів .
Відповідно до вимог ст 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст 172-7 КУпАП настає за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту.
Визначення змісту поняття "конфлікт інтересів" має значення для правильного застосування положень ст. 14 Закону щодо урегулювання конфлікту інтересів. Зміст цього поняття визначають такі дві обов'язкові ознаки: суперечність між особистими інтересами та її службовими повноваженнями і те, що наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Таким чином, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваження створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.
В редакції Закону № 1700- VІІ від 14.10.2014 року за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.).
Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-6800 грн.).
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Законом № 1700-VІІ від 14.10.2014 року введено термін “приватний 'інтерес”- це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у т.ч. тими що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних Чиї інших організаціях.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 172 - 7 КУпАП є суспільні відносини у сфері державного управління щодо порушення вимог повідомлення про наявність конфлікту інтересів особою, яка є суб'єктом корупційного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення характеризується бездіяльністю. Склад правопорушення є формальним.
Час і місце вчинення діяння не впливають на його кваліфікацію. Законодавець не вказує на спосіб вчинення протиправного діяння (як правило, воно може скоюватися у формі бездіяльності).
Суб'єктом адміністративного корупційного правопорушення є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умисною формою вини.
Законом України «Про запобігання корупції» скасована адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання потенційного конфлікту інтересів.
Отже, потенційний конфлікт не утворює складу адміністративного правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1ст.172-7КУпАП. і за таких обставин прокурором не надано суду доказів на підтвердження реального конфлікту інтересів при виконанні ОСОБА_2 своїх службових повноважень.
Тому потенційний конфлікт не утворює складу адміністративного правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 06.09.2016 року до Солоницівської селищної ради Дергачівського району надійшла заява ОСОБА_3 щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва в с.Подвірки Дергачівського району Харківської області.
Рішенням сесії Солоницівської селищної Ради від 29.09.2016 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с. Подвірки» де «за» проголосували всі депутати і в тому числі ОСОБА_2 , як депутат Солоницівської селищної ради, який приймав участь у розгляді заяви, але ніяким чином не дано роз'яснення саме того, а в чому саме був реальний конфлікт інтересів між його особистими інтересами та його службовими повноваженнями, наявність яких вплинула на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень ОСОБА_2, але виникає бачення реального конфлікту інтересів з їх боку лише в тому, що він син, а заявниця мати,
Суд також бере до уваги те, що, на підставі вказаних в протоколах рішеннях, місцевий бюджет Солоницівської селищної ради міг отримувати податки, які йдуть на розвиток селища і те, що на вказану в рішеннях ділянку землі більше ніхто заяв не подавав і тому переважного права у ОСОБА_3 не було і те, що при голосуванні голос ОСОБА_2, як депутата не був вирішальним.
Згідно п. 2 примітки до ст 172-7 КУпАП, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" посадові особи зобов'язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про виникнення конфлікту інтересів.
Згідно доданих до протоколу матеріалів вбачається, що Солоницівська селищна рада не являється безпосереднім керівником депутата ОСОБА_2 і він, як депутат селищної ради, не був підпорядкованим будь-кому, не мав керівника, якому міг повідомити про конфлікт інтересів, а тим більше де вказано в законі щодо секретаря селищної ради.
ОСОБА_2 вказав суду на те , що заяву ОСОБА_3, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в с.Подвірки, на підставі доручення, подавав саме він , і про те, що це заява від його матері, а він відповідно як син особисто, при поданні заяви, повідомив голову селищної ради ОСОБА_5, усно, в присутності заступника голови селищної ради ОСОБА_6 і на питання, що в таких випадках необхідно робити, було вказано про виконання обов'язків депутата під час розгляду питань під час сесії. Таким чином, депутатом ОСОБА_2, особисто, було повідомлено голову селищної ради з вказаного питання, яким, в свою чергу, не було роз'яснено ОСОБА_2 про те, що це повідомлення повинно бути в письмовій формі, а заняття з питання запобігання корупції юристом у селищній раді з цього приводу розпочалися вже після того, як виникло вказане питання відносно нього по його заяві.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив, що при поданні заяви, від імені матері ОСОБА_2, вказував, що земельну ділянку просить виділити його матері.
Що стосується обов'язку, визначеному у п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", то частиною 2 вказаної статті визначено, що закони та інші нормативно - правові акти, що визначають повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів. Однак, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" чи будь-які інші нормативно-правові акти не містять порядку та шляхів врегулювання конфлікту інтересів, які можуть виникнути у депутата селищної ради.
Разом з тим, стаття 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зобов'язує депутата брати участь в роботі сесії ради.
Рішення про надання дозволу ОСОБА_3 прийнято не депутатом ОСОБА_2 особисто, а колегіальним органом - Солоницівською селищною радою.
В судовому засіданні встановлено, що вищевказане рішення було скасовано, за ініціативою ОСОБА_2, який звернувся з заявою від імені своєї матері за довіреністю, як незаконне, іншим рішенням селищної ради від 26.01.2017 року у зв'язку з тим, що селищна рада при винесенні рішення від 29.09.2016 року вийшла за межі своїх повноважень, так як ділянка на яку надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою знаходиться на території Солоницівської селищної ради, але за межами населеного пункту і вирішувати вказане питанняі виносити його на розгляд сесії та приймати рішення не мала законного права.
Землевпорядник та юрист селищної ради не провели необхідну перевірку та в супереч законодавству України надали дозвіл на розгляд сесії вказаного питання, хоча вказане порушення законодавства було виявлено завдяки запиту самого ОСОБА_2 і отримання відповіді з Дергачівського районного відділу Держкомзему в Харківській області та подання заяви про скасування рішення, як не законного.
При цьому, питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою взагалі відноситься до відділу архітектури і не могло розглядатися на сесії Солоницівської селищної Ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 "Про засади запобігання і протидії корупції" корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції/ такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей; неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Зазначене визначення корупції повністю узгоджується із ратифікованими Україною Цивільною Конвенцією про боротьбу з корупцією 1989 року, Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією 1993 року, Конвенцією ООН 2003 року та п. 3.22. Рішення Конституційного суду України N 21 -рп/2010 від 6 жовтня 2010 року в яких зазначено, шо термін "корупція" означає "використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб", а корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватись до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.
Згідно ч.1 ст 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, за змістом національного законодавства та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, обов'язковими ознаками за якими будь-яка неправомірна чи неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави може визнаватись корупційною, а так само й процедура віднесення тих чи інших діянь названих суб'єктів до категорії корупційних та їх кваліфікації за відповідними нормами глави 13-А КУпАП в тому числі і за ст 172-7 цього Кодексу є умисна форма вини, використання свого службового становища та мета одержання неправомірної вигоди.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_2 протиправно використовував повноваження депутата селищної ради та пов'язані з цим можливості з метою одержання за це неправомірної вигоди, а також приймав обіцянку/пропозицію/ неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" передбачено вичерпний перелік випадків, які кваліфікуються як конфлікт інтересів (ст. ст. 6-9). Сам термін "конфлікт інтересів" використовується законодавцем для узагальнюючого визначення всіх прямо встановлених законом ситуацій конфлікту інтересів.
Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України роз'яснено, що при розв'язанні конфлікту інтересів, слід виходити виключно з легітимності правового характеру, тобто конкуруючі інтереси продавця і покупця, боржника і кредитора, наймача і наймодавця, споживача і товаровиробника, прокурора і адвоката, слідчого і підозрюваного тощо.
Ключовим у Законі є поняття "корупція і корупційне правопорушення".
Отже, корупцією є використання особою, зазначеною у ст. 4 Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди.
Для виконання функцій держави та місцевого самоврядування необхідна належна організація державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, а також діяльності інших осіб, уповноважених на здійснення таких функцій. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України) (Рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітний. Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутати ради голові не підзвітні та непідконтрольні і тим більше секретарю ради .
За умови, що селищний голова (секеретар) не є безпосередніми керівниками депутата місцевої ради, законодавством не визначено, які дії слід виконати депутату місцевої ради в разі виникнення конфлікту інтересів. В законодавстві відсутня заборона депутату місцевої ради приймати участь в голосуванні при вирішенні питань, що стосуються його особистих інтересів.
Якщо Державою не прописана відповідна модель поведінки особи наявність в її діях складу адміністративного правопорушення є припущенням.
З огляду на наведене, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, на припущеннях, а всі сумніви тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевказане, а також що в діях ОСОБА_2 відсутня наявність конфлікту інтересів та мета одержання неправомірної вигоди і ту обставину, що ніякої шкоди ні державі, ні Солоницівській селищній раді не завдано, порушення виявлено після скасування незаконного рішення сесії за ініціативою ОСОБА_2, тому суд вважає, що його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36 ч.2, 172-7 ч.1 , 172-7 ч.2 , 283, 284,289 КУпАП, на підставі ст.3, 28 , 65 ЗУ « Про запобігання корупції» суд, -
Адміністратине провадження відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.172-7 ч.1 та ч.2 КУпАП -закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є. Р. Остропілець