Справа №581/871/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 22-ц/788/752/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 30
27 квітня 2017 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Криворотенка В. І.,
суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»
на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 березня 2017 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО», треті особи: ОСОБА_4, Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 12 квітня 2016 року водій ТОВ «СК-АГРО» ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки САЗ та перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння порушив Правила дорожнього руху та спричинив зіткнення з транспортним засобом марки Samand, за кермом якого перебував син позивача ОСОБА_5, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. Вироком Липоводолинського районного суду від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджений до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки. На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ТОВ «СК-АГРО». Просила стягнути з відповідача спричинені їй матеріальні збитки у розмірі 3732 грн. - витрати на ритуальні послуги, 9800 грн. - витрати на поминальні обіди, 27600 грн. - витрати на спорудження надгробного пам'ятника, 142730 грн. - вартість належного позивачу автомобіля марки Samand, який повністю знищений і не підлягає відновленню. Крім того зазначає про спричинення їй моральної шкоди, що полягає у фізичних стражданнях, сильних головних болях, стражданнях та муках, яких вона зазнала у зв'язку з втратою сина. Моральну шкоду оцінила в 120 000 грн., а всього просила стягнути з відповідача 303 862 грн. матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 березня 2017 року позовні ОСОБА_3 до ТОВ «СК-АГРО», треті особи: ОСОБА_4, Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_3 91 770 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 60 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» в дохід держави 1519,31 грн. судового збору,
В апеляційній скарзі ТОВ «СК-АГРО» посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ТОВ «СК-АГРО» ОСОБА_6, представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення матеріальних збитків, завданих позивачу виходив з доведеності даних вимог.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, так як він є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і вимогам закону.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2016 року ОСОБА_4 прийнятий на роботу до ТОВ «СК-АГРО» водієм автотранспортного засобу. 12 квітня 2016 року ОСОБА_4 керував у стані алкогольного сп'яніння належним ТОВ «СК-АГРО» автомобілем марки САЗ 3502, державний номер НОМЕР_1, по автодорозі Ромни - ОСОБА_8 - Тростянець - Мезенівка в напрямку с. Синівка Липоводолинського району Сумської області. Рухаючись в районі 37 км + 538 м вказаної дороги в порушення вимог п. 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху, виконуючи маневр не надав перевагу в русі автомобілю Samand LX, державний номер НОМЕР_2, на якому також перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння рухався син позивача ОСОБА_5, який в порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, рухався по вищевказаній дорозі в напрямку селище ОСОБА_8, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки SAMAND LX, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.
Вироком Липоводолинського районного суду Сумської області, який набрав законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
Крім того, цим вироком встановлено обопільну вину ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Вина потерпілого також була визнана учасниками під час розгляду справи.
Власником автомобіля марки САЗ 3502, державний номер НОМЕР_1, є ТОВ «СК-АГРО», з яким водій ОСОБА_4 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8947894 на момент пригоди шкода, заподіяна з участю автомобіля САЗ 3502, державний номер НОМЕР_1, була застрахована власником - ТОВ «СК-АГРО» в Страховій компанії «АХА Страхування». ТОВ «СК-АГРО» з повідомленням про настання страхового випадку до Страхової компанії «АХА Страхування» не зверталось.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки SAMAND LX, державний номер НОМЕР_2, є позивач по справі ОСОБА_3
У відповідності до висновку автотоварознавчої експертизи № 661 від 21 вересня 2016 року Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки SAMAND LX, державний номер НОМЕР_2, спричиненого у результаті ДТП на час його скоєння складає 142730 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до ст. 1193 ЦК України, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до приписів ст. 10-11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи ТОВ «СК-АГРО» в апеляційній скарзі про те, що сума витрат на поховання, в розмірі 3 732 грн., яку було стягнуто з відповідача є завищеною та не відповідає розмірам витрат визначеними Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 45 від 03 жовтня 2008 року є необґрунтованими і не спростовують висновків суду в цій частині.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було наведено мотивів, чим обумовлено розподіл відповідальності водіїв при дорожньо - транспортній пригоді, оскільки обидва водії були у нетверезому стані також не заслуговують на увагу, оскільки судом враховано стан сп'яніння водіїв, кількість допущених порушень Правил дорожнього руху, їх причинний зв'язок з дорожньо - транспортною пригодою.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції безпідставно не відмовлено у позові у зв'язку із необхідністю пред'явлення вимог до страховика - СК «АХА - Страхування» є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. ТОВ «СК-АГРО» до Страхової компанії «АХА Страхування» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду не звертався, а отже немає підстав для стягнення коштів з страхової компанії на користь позивача тому, що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладеного договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Таку позицію висловив і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 16 Постанови Пленуму «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року.
Отже, суд першої інстанції належно оцінив докази та ухвалив рішення в частині стягнення матеріальної шкоди на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи. Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Проте колегія суддів не може погодитись в повному обсязі з рішенням суду в частині стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 03 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної позивачу внаслідок загибелі сина суд не в повній мірі врахував обставини справи. Зокрема те, що смерть настала внаслідок не умисних дій, а в результаті дорожньо - транспортної пригоди, перебування загиблого за кермом в стані сильного алкогольного сп'яніння, порушенням ним Правил дорожнього руху, зокрема п. 12.3. Тому враховуючи дані обставини та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на думку колегії суддів підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 25 000 грн.
У зв'язку з цим рішення суду в цій частині та в частині розподілу судових витрат підлягає зміні згідно вимог ст. 309 ЦПК України, зі стягненням з відповідача на користь держави не 1 519 грн. 31 коп. судового збору а 1 404 грн. 49 коп., враховуючи що вимога про відшкодування моральної шкоди задоволена на 20, 83% (551 грн. 20 коп. х 20,83% : 100% = 114,81).
Апеляційна скарга у частині оскарження рішення про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, тому сплачений апелянтом судовий збір за даною вимогою підлягає відшкодуванню останньому за рахунок держави в сумі 480 грн. 03 коп. (606 грн. 32 коп. х 79,17%:100%), так як позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» задовольнити частково.
Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 березня 2017 року в даній справі в часині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_3 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» в дохід держави 1 404 грн. 49 коп.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» за рахунок держави 408 грн. 03 коп. судового збору сплаченого за апеляційний розгляд.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -