Справа № 592/4229/17
Провадження №2/592/1337/17
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2017 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить: припинити право власності ОСОБА_2 на ? частину гаражу № 4/1 у автогаражному кооперативі «Україна-2» у м. Суми та визнати за ним право власності на вказаний гараж в частині 1/1; припинити його право власності на ? частину гаражу № 10 у авто гаражному кооперативі «Україна-2» у м. Суми та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказаний гараж в частині 1/1.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, з огляду на наступне.
Згідно вимог п.п. 2, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити номери засобів зв'язку як позивача так і відповідача (якщо вони відомі); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Звертаючись до суду з позовом позивач визначив ціну позову у розмірі 57000 грн., при цьому посилається, що відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи станом на 29.06.2016 р. вартість гаражу № 4/1 становила 121800 грн., а вартість гаражу № 10 - 101500 грн., проте зазначені ціни на його думку не відповідають ринковим.
До позову долучено звіт суб'єкта оціночної діяльності від 20.07.2016 р., відповідно до якого вартість гаражу № 10 становить 56000 грн.
На підставі чого позивач визначив вартість гаражу № 4/1 у позові не зазначено.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 р. № 358.
Відповідно до пункту 1.1 вказаної постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати оцінки, зазначається в такому звіті (п. 1.2).
Строк дії звіту про оцінку гаража № 10 на дату подачі позову сплинув.
На підставі чого позивач визначив вартість гаражу № 4/1 у позові не зазначено.
Відтак, визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Висновок судової оціночно-будівельної експертизи на яку посилається позивач до позову не долучено.
До позову додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 640 грн.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ наданих у п. 13 постанови № 10 від 17.10.2014 р. якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позивачем фактично заявлено дві вимоги майнового характеру (припинити право власності відповідача та визнати за ним право власності на один гараж; припинити право власності позивача та визнати за відповідачем право власності на другий гараж).
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
З огляду на вищевикладене, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України, вважаю за необхідне на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України залишити її без руху, запропонувавши позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки - визначити ціну позову, доплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000 грн.) з врахуванням суми сплаченого судового збору (640 грн. 00 коп.), тобто 1593 грн. (121800+101500х1%-640) за наступними реквізитами: одержувач - державний бюджет м. Суми (Ковпаківський район), ЄДРПОУ - 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, рахунок - 31211206700004, код платежу - 22030101, призначення платежу, ЄДРПОУ суду - 02886462, вказати пункт 1.1 таблиці ставок судового збору, про що надати суду квитанцію.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Тому позивач може подати заяву про відстрочку або розстрочку сплати судового збору з відповідними доказами майнового стану.
Роз'яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути вказані недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити, що в разі їх не усунення позовна заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Косолап