Копія
Справа № 822/1064/17
04 травня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретаріТимчишину В. М.
позивача, представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції в якому просить: визнати неправомірними дії начальника Хмельницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_4 щодо відмови виправлення в актовому записі про народження ОСОБА_5 №1031 від 27 листопада 1950 року поновленого Хмельницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, національність матері дитини з "українка" на "полька", а в актовому записі про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 №466 від 16 серпня 1964 року, виправлення національності нареченої з "українка" на "полька" та зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції провести виправлення у вказаних актових записах.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її дід та мати були поляками, сповідували римо-католицьку віру і проживаючи в Україні, дотримувались культурної і мовної самобутності притаманної полякам. Позивача вказує, що також виховувалась відповідно до польських традицій, сповідує римо-католицьку віру, підтримує стосунки з місцевими жителями польської національності, святкує польські свята та вважає себе полькою.
Вказує на те, що в актовому записі про її народження національність матері дитини зазначено "українка", а також в актовому записі про шлюб зазначена національність нареченої "українка".
Зазначає, що доказом приналежності до польської національності є архівний документ №П-4915 арк. 63 (довідки-характеристики) та архівний документ №П-4915 арк. 241-243 (ухвала Військового трибуналу), які свідчать про те, що її дід ОСОБА_7 за національністю був поляком.
Зважаючи на вказані обставини позивач зазначає, що прагне відновити та зберегти етнічне походження свого роду. В зв'язку з чим виникла необхідність у внесенні змін в актові записи.
Представник позивача та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просила їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась. Подала до суду письмові заперечення в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, як таких, що суперечать цивільному та сімейному законодавству. Розгляд справи просить провести без її участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, врахувавши заперечення відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з метою внесення змін до актового запису про народження №1031 від 27 листопада 1950 року та актового запису про шлюб №466 від 16 серпня 1964 року ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із заявою про внесення змін, а саме внести зміни в національність матері - (ОСОБА_8) - виправивши з "українка" на "полька" в актовому записі про народження та змінити свою національність з "українка" на "полька" в актовому записі про шлюб.
17 березня 2017 року висновком №53 ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю підстав для її задоволення згідно з вимогами ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача, звернулась до суду з вказаними позовними вимогами.
Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила).
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
За приписами п. п. 1.7 та 1.15 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Згідно п. 2.12. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження свого етнічного походження позивач посилається на архівний документ №П-4915 арк. 63 (довідки-характеристики) та архівний документ №П-4915 арк. 241-243 (ухвала Військового трибуналу), які свідчать про те, що її дід ОСОБА_7 за національністю був поляком, водночас позивач не вказує на помилку, допущену відповідачем при реєстрації акту цивільного стану про її народження та шлюб, а аргументує свій позов лише бажанням реалізації права на самовизначення за етнічним походженням.
Позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що під час складання документів (про народження та шлюб) було помилково зазначено її національність та національність матері, а вказані документи не містять ознак виправлень чи підчищень.
В адміністративному позові ОСОБА_3 зазначає про те, що не існує жодного документу в якому її національність була б зазначена як "полька", а свідоцтво про одруження до якого позивач просить внести зміни є похідним документом .
Крім цього, позивачем не надано суду жодного документу в якому було б зазначено національність її матері полька, а матеріали справи не містять належних та обґрунтованих доказів на підтвердження іншої національності позивача та її матері, аніж зазначені в актових записах. Більше того, суду не надано доказів того, що мати позивача ОСОБА_8 за життя зверталась до суду з подібним позовом, волевиявлення щодо внесення змін відносно своєї національності у відповідних документах не виявляла, інших осіб на такі дії також не уповноважувала, у зв'язку з чим у суду немає підстав для вирішення заявлених позовних вимог, щодо внесення зміни національності померлої особи, яка за життя не виявляла такого бажання.
Судом встановлено, що у жодному документі матері позивача ОСОБА_8, які є первинними і похідними від них не вказано іншої національності ніж "українка", а тому на думку суду немає можливості внести відомості про національність особи у похідних документах без виправлення відомостей щодо національності цієї ж особи в документах первинних (свідоцтво про народження та ін.).
В зв'язку з наведеним, відсутні підстави для зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про народження та шлюб ОСОБА_3, оскільки позивачем не було надано суду жодного доказу того, що її мати мала національність полька, надано тільки архівний документ №П-4915 арк. 63 (довідки-характеристики) та архівний документ №П-4915 арк. 241-243 (ухвала Військового трибуналу), які свідчать про те, що її дід ОСОБА_7 за національністю був поляком. Проте вказані виписки не містять даних стосовно національності матері позивача ОСОБА_8
Крім цього, позивачем не було надано суду жодного первинного документу, в якому б було зазначено та підтверджено приналежність її до польської національності та польську національність її матері.
Суд також не приймає до уваги рішення Хмельницького міськрайонного суду №686/15603/16-ц за заявою ОСОБА_3 про встановлення родинних відносин, яке на думку позивача підтверджує національність її матері "полька", оскільки вказане рішення не містить встановлення юридичного факту, що позивачка чи її родичі є поляками за національністю та жодним чином не свідчить про бажання померлої матері позивачки ОСОБА_8 відновити свою національність.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження помилкового зазначення відповідачем відомостей щодо національності її матері та її національності, сама ОСОБА_8 за життя не виявляла бажання свого визначення про належність до польської національності, а актові записи про видачу первинних документів (свідоцтво про народження, паспорт) не містять відомостей про належність відповідача та її матері до польської національності суд вважає, що викладені у позовній заяві обставини є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами, а тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 71, 128, 158-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04 травня 2017 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк