про залишення позовної заяви без розгляду
04 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/680/17
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кузьменко Н.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Міністерства юстиції України до засновника Газети «Прапор Жовтня» Великолепетиського районного комітету Комуністичної партії України про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації, -
встановив:
03 травня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції України до засновника газети «Прапор Жовтня» Великолепетиського районного комітету Комуністичної партії України з позовними вимогами про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації, а саме:
- припинити випуск Газети «Прапор Жовтня», зареєстрованої Державним комітетом України у справах видавництва, поліграфії та книго розповсюдження 14.06.1994, свідоцтво №48, Серія ХС.
Згідно п. 5 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 статті 99 КАС України, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог (ч.2 ст.99 КАС України).
Відповідно до вимог ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що про не вжиття відповідачем передбачених спеціальним законодавством заходів Міністерству юстиції України стало відомо 03 серпня 2015 року, через що останнє змушено було повторно звернутись на адресу відповідача з листом №3.3-38/2176 від 03.08.2015 року, як самостійно зазначено представником позивача в позові.
Про порушення своїх прав та інтересів позивач знав з 03 серпня 2015 року, а до суду позивач звернувся 27 квітня 2017 року (штемпель 27.04.17 на конверті, в якому надійшло поштове відправлення №0405335539419).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
За приписами статті 99 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тут йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі, однак в даному випадку позиція позивача, за якою необхідно поновити строк звернення до суду є невмотивованою та не дає суду жодних підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.
Окремо суд звертає увагу на ч.4 ст.102 КАС України, за якою правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Жодних належних доказів, які заважали в період з серпня 2015 року по лютий 2016 року подати до суду відповідний адміністративний позов представник позивача суду не надав.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (заява №20347/03, §35) визначено, що «…пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом ... Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…».
В питаннях пов'язаних із застосуванням строків давності Європейський суд з прав людини висловив свою позицію в справі «Олександр Волков проти України» (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що «… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.»
Відповідно до вимог п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Вивчивши позовну заяву, додані до неї матеріали, враховуючи, що позивач пропустив шестимісячний строк подання позовної заяви, а підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не має, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 99, 100, 155, 160, 165, КАС України, суддя, -
ухвалив:
Адміністративний позов Міністерства юстиції України до засновника Газети «Прапор Жовтня» Великолепетиського районного комітету Комуністичної партії України про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації - залишити без розгляду.
Копію ухвали разом з адміністративним позовом та всіма додатками до нього надіслати позивачу.
Повернути позивачу судовий збір в сумі 1600,00 грн відповідно до платіжного доручення №367 від 24.02.2017 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її отримання.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 5.1.