03 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/2897/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Костіва М.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1, Коваль П.І.;
від відповідача - Васько М.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. на постанову Іршавського районного суду Закарпатської обл. від 01.02.2017р. в адміністративній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «КІМ» до Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, спонукання до вчинення певних дій,-
17.01.2017р. позивач Селянське (фермерське) господарство /СФГ/ «КІМ» звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 9-ї сесії 7-го скликання Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. № 164 від 19.09.2016р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства», яким відмовлено ОСОБА_1 та іншим членам СФГ «КІМ» у наданні такого дозволу та зобов'язано провести відновлення ставка орієнтовною площею 0,39 га; зобов'язати відповідача Зарічанську сільську раду Іршавського району Закарпатської обл. повторно розглянути повторні заяви від 10.04.2015р., що доповнені 05.09.2016р., членів СФГ «КІМ» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі встановленої земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.2-5).
Постановою Іршавського районного суду Закарпатської обл. від 01.02.2017р. заявлений позов задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення 9-ї сесії 7-го скликання Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. № 164 від 19.09.2016р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства»; зобов'язано відповідача Зарічанську сільську раду Іршавського району Закарпатської обл. повторно розглянути заяви голови та членів СФГ «КІМ» від 10.04.2015р., що доповнені 05.09.2016р., про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі встановленої земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл., та прийняти обґрунтоване рішення; стягнуто з місцевого бюджету Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. на користь позивача 1600 грн. судових витрат (а.с.62-65).
Не погодившись із постановою суду, її оскаржила відповідач Зарічанська сільська рада Іршавського району Закарпатської обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.71-74).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що до суду із розглядуваним позовом звернувся неналежний позивач - СФГ «КІМ»; спірне рішення відповідача не стосується господарської та іншої діяльності СФГ «КІМ», прийняттям такого рішення права та інтереси СФГ «КІМ» не порушені.
Окрім цього, чинним законодавством не передбачено проведення розпаювання земель селянського (фермерського) господарства; спірна земля була передана в користування лише ОСОБА_1; до складу переданої землі входять водні об'єкти - три ставки штучного походження. Разом з тим, ОСОБА_1 не погоджував з апелянтом жодних дій по ліквідації одного із ставків; відповідно до вимог ст.83 Земельного кодексу /ЗК/ України земельні ділянки водного фонду, які не є природними водоймами, не можуть передаватися у власність громадянам.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 23.12.1996р. між Зарічанською сільською радою Іршавського району Закарпатської обл. та ОСОБА_1 укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договір оренди ставків та прилеглих територій, згідно умов яких Зарічанська сільська рада на підставі рішення 8-ї сесії 22-го скликання від 15.11.1996р. передала ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах оренди строком на 25 років земельну ділянку в урочищі «Ставки» загальною площею 5,7801 га, з яких: рілля 0,9892 га, сіножаті 1,5445 га, інші угіддя 3,2464 га, в тому числі ставки 2,50 га (а.с.20, 21-22).
На підставі розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської обл. № 186 від 19.05.1999р. ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, згідно якого останньому надано у постійне користування земельну ділянку площею 5,7801 га на території Зарічанської сільської ради в урочищі «Ставки» для створення селянського (фермерського) господарства (а.с.23).
13.10.1999р. відомості про СФГ «КІМ» як юридичну особу внесені до ЄДРПОУ, що стверджується довідкою Закарпатського обласного управління статистики № 5860 від 15.10.1999р. (а.с.24-25) та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1 від 13.10.1999р. (а.с.26).
05.06.2009р. нотаріусом посвідчені зміни до п.3.1 ст.3 Статуту СФГ «КІМ», згідно яких засновником і головою господарства є ОСОБА_1, а членами виступають наступні особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с.27-29).
Протоколом зборів СФГ «КІМ» № 1 від 25.03.2015р. також внесено зміни у п.3.1 ст.3 вказаного Статуту, при цьому останню доповнено положеннями про те, що членами селянського (фермерського) господарства є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.30).
Рішенням загальних зборів членів СФГ «КІМ», оформленого протоколом № 2 від 06.04.2015р., вирішено повторно звернутися до сесії Зарічанської сільської ради про надання дозволу на розпаювання земель господарства (а.с.32).
10.04.2015р. ОСОБА_1 як голова СФГ «КІМ» звернувся до сесії Зарічанської сільської ради із заявою про надання дозволу на розпаювання земель селянського (фермерського) господарства, які надані йому на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 02.07.1999р. на право постійного користування землею (а.с.31).
На запит СФГ «КІМ» Управління Держгеокадастру в Іршавському районі Закарпатської обл. направило позивачу листа № 27-704-99.3-389/2-16 від 01.02.2016р., в якому зазначило про те, що згідно земельно-кадастрового обліку земель форми 6-зем станом на 01.01.2016р. СФГ «КІМ» використовує на праві постійного користування земельну ділянку загальною площею 5,7736 га, з яких: ріллі 2,0325 га, сіножаті 1,1302 га, забудованих земель 0,2186 га, ставки 2,3923 га, що розташована у межах населеного пункту на території Зарічанської сільської ради (а.с.45).
На виконання вимог рішення Зарічанської сільської ради № 114 від 06.05.2016р. позивачем надано графічні матеріали щодо землеустрою ділянки, яка перебуває в постійному користуванні СФГ «КІМ», а також заяви 9 членів із зазначенням в графічних матеріалах бажаного місця розташування земельного паю кожного з пайовиків (а.с.33, 34-42).
Рішенням 9-ї сесії 7-го скликання № 164 від 19.09.2016р. Зарічанської сільської ради «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства» відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства у зв'язку з тим, що ч.8 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачає, що землі водного фонду, які входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих водойм - до 3 га під замкненими природними водоймами; відповідно до рішення 6-ї сесії 7-го скликання № 114 від 06.05.2016р. зобов'язано СФГ «КІМ» привести земельну ділянку, яка є в його користуванні, у стан, що відповідає документації (відновлення ставка орієнтовною площею 0,39 га) (а.с.6).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що приписами ч.7 ст.119 ЗК України передбачений вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмовивши позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки, відповідач не навів жодної з підстав, передбачених вищевказаною нормою.
Також в чинній редакції Закону України «Про фермерське господарство» є відсутньою частина 8 ст.7, на яку посилається Зарічанська сільська рада, і де зазначається про те, що землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільського господарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Дана норма діяла у попередній редакції, однак Законом України № 1067-19 від 31.03.2016р. «Про внесення змін до Закону України «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (набрав чинності з 01.05.2016р.) норми ст.7 цього Закону викладені в новій редакції.
Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Згідно матеріалів справи 05.09.2016р. позивач СФГ «КІМ» звернувся до Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. із листом № 14 від 05.09.2016р., до якого долучив графічні матеріали землеустрою ділянки, яка перебуває у постійному користуванні господарства, а також заяви пайовиків (а.с.33).
Відповідно до заяв членів СФГ «КІМ» ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_9, які датовані 05.09.2016р., заявники просять надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у межах норми безоплатної приватизації для ведення фермерського господарства, яка перебуває у користуванні СФГ «КІМ», на території Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. (а.с.34-44).
Із змісту рішення Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. № 164 від 19.09.2016р. слідує, що у задоволенні вищевказаних заяв відмовлено. При цьому, вказана відмова стосується саме фізичних осіб, які звернулися із заявами від 05.09.2016р., про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а не власне СФГ «КІМ».
Окрім цього, згідно Статуту СФГ «КІМ» господарство є самостійною юридичною особою (п.1.3).
Завданням адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.
Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Позивач оспорив рішення Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. № 164 від 19.09.2016р. в частині, якій відмовлено членам СФК «КІМ» (тобто, конкретним фізичним особам) у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Такий правовий акт породжує права й обов'язки тільки тих суб'єктів, яким його адресовано.
Таким чином, відсутність у позивача прав чи обов'язків у зв'язку із прийняттям спірного рішення відповідача не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Таким правом наділені члени СФГ «КІМ» ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_9, яким відмовлено сільською радою у задоволенні їхніх заяв.
Наведені обставини є визначальними при вирішенні наведеного спору, через що решта доводів сторін не носить принципового характеру.
Оскільки позивач не має права на оскарження зазначеного правового акта індивідуальної дії в наведеній частині, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Стосовно оскарження рішення 9-ї сесії 7-го скликання Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. № 164 від 19.09.2016р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства» в частині зобов'язання провести відновлення ставка орієнтовною площею 0,39 га колегія суддів враховує наступне.
Згідно матеріалів справи до складу земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 у постійне користування для створення СФГ, входять землі водного фонду - ставки загальною площею 2,5 га.
Відповідно до представлених апелянтом графічних матеріалів до «Проекту відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Зарічанської сільської ради в урочищі «Біля ставків» Іршавського району Закарпатської обл.», складених в 1999 році, слідує, що на земельній ділянці, яка відводиться для створення СФГ, розташовані три ставки.
У графічних матеріалах до «Проекту зміни цільового призначення земельної ділянки фермерського господарства КІМ», розробленого в 2004 році, також зазначені три ставки (а.с.77-80).
За наведених обставин відповідачем було правомірно прийнято рішення про відновлення третього ставка, оскільки ОСОБА_1 не погоджував з сільською радою жодних дій по ліквідації третього ставка.
Вищевказані доводи позивачем не спростовані, будь-яких доказів на спростування таких тверджень не представлено.
Надані графічні матеріали «Реконструкція ставків для водоплаваючої птиці на території Зарічанської сільської ради в урочищі «Ставки» Іршавського району Закарпатської обл.» не погоджений з власником землі в установленому порядку (а.с.43-44).
За наведених обставин правових підстав для визнання спірного рішення відповідача в цій частині протиправним та його скасування колегія суддів не убачає.
Із урахуванням вищенаведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.
В частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів враховує, що згідно вимог ч.2 ст.94 КАС України у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони-суб'єкта владних повноважень судовий збір з іншої сторони не присуджується.
За наведених обставин сплачений апелянтом Зарічанською сільською радою Іршавського району Закарпатської обл. судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. задоволити.
Постанову Іршавського районного суду Закарпатської обл. від 01.02.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства «КІМ» до Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської обл. про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, спонукання до вчинення певних дій, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Кузьмич
М. В. Костів