10.2.4
Іменем України
04 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/559/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (ВП “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова”) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (ВП “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позову зазначено, що згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач з коштів, призначених на оплату праці, зобов'язаний внести до пенсійного фонду плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій. Заборгованість підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за списком №1 за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 перед управлінням становить 5 971 429,93 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та карткою особового рахунку.
Таким чином, відповідач добровільно не виконує свої обов'язки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 у розмірі 5 971 429,93 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справи без участі представника та в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких підстав суд приймає рішення на підставі доказів, які маються в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки представник позивача, представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 було складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких відповідач повинен відшкодувати пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 5975929,93 грн. (а.с.15-232).
Таким чином, стягненню з Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (ВП “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова) належить борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 в сумі 5 971 429,93 грн. з урахуванням сплати у розмірі 4 500,00 грн, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та розрахунком суми заборгованості (а.с.9-14).
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін'юсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.7 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Із системного аналізу зазначених норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій підлягають задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 у сумі 5 971 429,93 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (ВП “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова”) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (ВП “Шахта ім. Д.Ф.Мельникова”) (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. Малиновського, будинок 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, рахунок № 25600301733 в ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792407) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 у сумі 5 971 429,93 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят одна тисяча чотириста двадцять дев'ять гривень 93 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1