18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2017 р. Справа № 925/308/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Інгпостач" до публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" про стягнення 1 051 800,00 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача залишку попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 1 051 800,00 грн. на підставі договору № 25 поставки товару від 15.03.2016.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, електронною поштою направлено суду відзив на позов № 44 від 26.04.2017 та клопотання № 45 від 26.04.2017, якими проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує та просить справу розглядати без участі представника ПАТ "Христинівський молокозавод".
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2016 між публічним акціонерним товариством "Христинівський молокозавод" (далі - Постачальник, відповідач по справі) в особі генерального директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту та приватним підприємством "Інгпостач" (далі - Покупець, позивач по справі) в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір № 25 поставки товару (далі - Договір, а.с. 10-12), у відповідності до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар у кількості, асортименті, за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах, накладних та/або товарних (товарно-транспортних) накладних та/або в акті прийому-передачі (п. 1.1. Договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін (п. 13.1. Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього договору та закінчується 31.12.2016 року, а в частині розрахунків - до повного погашення заборгованості та сплати можливих неустойок, відшкодування збитків. В разі, якщо жодна із сторін Договору в місячний термін до моменту закінчення строку дії договору письмово не заявить про його розірвання, то даний договір вважається пролонгованим ще на один календарний рік, починаючи з дати закінчення терміну дії цього договору та на тих самих умовах (п. 13.2. Договору).
Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна одиниці виміру товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються Сторонами окремо для кожної партії Товару і відображаються в рахунках-фактурах та/або накладних, та/або додатках до Договору.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору загальна сума Договору дорівнює сумі вартості всіх партій Товару, що будуть поставлені Покупцю та не може перевищувати 100 000 000, (сто мільйонів) грн. Ціна Товару обумовлюється Сторонами на кожну партію Товару окремо та вказується в рахунку-фактурі та/або накладній та/або додатках до цього Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару в строки, погоджені Сторонами.
Відповідно до п. 7.3. Договору Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі.
26.10.2016 Сторони уклали Додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода, а.с. 13), згідно якої Сторони домовились, що Постачальник поставить Покупцю товар за ціною, в кількості, визначеними в таблиці загальною вартістю 1 740 360,00 грн. (один мільйон сімсот сорок тисяч триста шістдесят гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 290 060,00 грн. (п.п. 1, 2 Додаткової угоди).
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди оплата Товару, що поставляється за даною додатковою угодою, здійснюється Покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передоплати.
Відповідно до п.п. 3, 4 Додаткової угоди Постачальник зобов'язаний поставити всю кількість товару, визначену в даній додатковій угоді, до 05 грудня 2016 року. Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 р.), за адресою: 18007, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, оф. 20.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди позивач здійснив передоплату товару у розмірі 100 % його вартості на суму 1 740 360,00 грн., що підтверджується виписками банку за 17.11.2016 та 18.11.2016 (а.с. 33-34).
Однак, відповідач в порушення умов Договору та Додаткової угоди, виконав свої зобов'язання частково, поставив товар на загальну суму 688 560,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХМ-002286 від 05.12.2016 (а.с. 15).
В зв'язку із простроченням кінцевої дати поставки товару (05.12.2016) 26.12.2016 позивач направив відповідачу лист № 38 про повернення до 15.01.2017 попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 1 051 800,00 грн. (а.с. 16-17) на підставі положень ст. 693 ЦК України.
Відповідач грошові кошти в розмірі 1 051 800,00 грн. не повернув, з чого і виник спір.
Спірні правовідносини між сторонами виникли із договору № 25 поставки товару від 15.03.2016, який відповідає положенням ст. 712 ЦК України. Згідно цієї норми за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Договір поставки товару № 25 від 15.03.2016 року не визнано недійсним, він не оспорюється сторонами. Договір сторонами виконувався.
Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 Цивільного кодексу України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, главами 19, 20 Господарського кодексу України.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач обрав своїм способом захисту повернення вартості попередньої оплати за товар.
Відповідач не заперечив факту отримання від позивача коштів в сумі 1740360,00 грн. в якості передоплати за товар, отриманої у відповідності до вимог додаткової угоди від 26.10.2016 року до договору № 25 поставки товару від 15.03.2016. У відзиві на позов відповідач визнає борг перед позивачем у сумі 1051 800,00 грн.
Суд приходить до висновку, що наявність і розмір спірної заборгованості в сумі 1 051 800,00 грн. в якості передоплати за оплачений, але не отриманий товар, позивачем обґрунтована, підтверджена належними і допустимими доказами, відповідачем борг визнано, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості у вказаному розмірі підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 1 051 800,00 грн. залишку попередньої оплати за непоставлений товар на підставі договору № 25 поставки товару від 15.03.2016, укладеного між сторонами по справі.
Згідно ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 15 777,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" (ідентифікаційний код 00451725, Черкаська область, Христинівський район, м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24) на користь приватного підприємства "Інгпостач" (ідентифікаційний код 36949885, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20) -- 1 051 800,00 грн. попередньої оплати по договору № 25 поставки товару від 15.03.2016 та 15 777,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 03 травня 2017 року
Суддя Н.М. Спаських