Справа: № 754/2863/17 Головуючий у 1-й інстанції: Журавська О. В Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
27 квітня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Бабенка К. А.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.03.2017 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22.03.2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що наявні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Як встановлено, позивач з 28.11.2003 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач набув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки досяг передбаченого віку, має достатній страховий стаж та перебуває на обліку у відповідача.
Тобто, позивач має право на отримання двох видів пенсій за різними законами - за вислугу років, як особа, яка проходила військову службу, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.01.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком та з вказаної дати позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З відповіді відповідача від 23.02.2017 встановлено, що пенсія позивача була розрахована з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р. оскільки це слід рахувати не як нове призначення, а як перехід на інший вид пенсії за іншим законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається одна пенсія за її вибором.
Згідно статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону №1058-IV для призначення пенсії.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14 та від 09 червня 2015 року у справі №21-550а14.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при призначенні йому пенсії за віком.
Посилання апелянта на те, що позивач вже перебував на обліку у Пенсійному фонду та отримував пенсію, а тому вищевказана процедура є переведенням з одного виду пенсії на інший і відповідач не розглядає її як нове призначення пенсії, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивач, отримуючи пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», просив призначити йому пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону. Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.03.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.03.2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
К. А. Бабенко
Повний текст ухвали виготовлено 27.04.2017.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Бабенко К.А