Справа: № 826/24147/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
26 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Бєлової Л.В., Мєзєнцева Є.І.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Танчика А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, -
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просив: визнати неправомірними та скасувати накази відповідача від 08.09.2015 року №1295 та від 24.09.2015 року №1996; поновити позивача на посаді старшого інспектора відділу нормативного забезпечення та юридичного супроводження Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС; стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 24 вересня 2015 року включно.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що оскаржувані накази були видані у відповідності до вимог діючого на момент вчинення дисциплінарного проступку законодавства, будь-яких порушень з боку посадових осіб відповідача під час проведення службового розслідування не встановлено.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач проходив службу на посаді старшого інспектора відділу нормативного забезпечення та юридичного супроводження Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем (підпорядкованого ДДАІ) при МВС України.
Наказом МВС України від 08.09.2015 року №1295 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» останнього звільнено з органів внутрішніх справ за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 3.3 наказу МВС від 22.04.2014 року №378 «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оперативних штабів», п. 3.3 Положення про Оперативний штаб МВС України, затвердженого наказом МВС України від 13.02.2007 року №42.
Наказом МВС України від 24.09.2015 року №1996 о/с (по особовому складу) позивача звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) на підставі наказу МВС від 08.09.2015 року №1295.
Уважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, № 565-XII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №565-XII) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
За ст. 20 Закону №565-XII працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
У відповідності до ст. 22 Закону №565-XII для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
За ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.
У відповідності до абз. 1 ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Положеннями ст. 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно із ст. ст. 12, 14 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України 12.03.2013 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно з п. 5.4 Інструкції, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Матеріалами справи підтверджується, що 23-24 липня позивач ніс службу під час добового чергування у складі робочого апарату Оперативного штабу МВС України відповідно до наказу МВС від 22.04.2014 року №378 «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оперативних штабів».
Як убачається із копії рапорту заступника начальника Головного штабу МВС України Лизогуб Б.В. від 24.07.2015 року, останній доповів Заступникові Міністра внутрішніх справ України про те, що під час чергування 23.07.2015 року у складі робочого апарату Оперативного штабу МВС представник Центру безпеки руху та автоматизованих систем Департаменту ДАІ МВС України майор міліції ОСОБА_2 об 11:10 23.07.2015 року залишив місце несення служби без будь - яких пояснень. На вказівку працівника Головного штабу, який фактично здійснював керівництво зміною робочого апарату Оперативного штабу МВС, прибути до місця несення служби о 13:00, зроблену о 12:25 під час телефонної розмови, не відреагував та прибув до штабу лише о 17 годині 15 хвилин, після чого о 20 годині 30 хвилин без жодних пояснень знов залишив місце несення служби. Під час телефонної розмови з керівником зміни робочого апарату ОСОБА_2 повідомив останнього, що пішов на вечерю та прибуде о 24 годині 00 хвилин, однак на місце служби ОСОБА_2 прибув лише 24 липня 2015 року о 05 годині 50 хвилин.
Наказом МВС України від 07.08.2015 року №948 за вищевказаним фактом призначено службове розслідування.
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, затвердженого Заступником Міністра внутрішніх справ України 01.09.2015 року, факт самовільного залишення місця несення служби ОСОБА_2 під час чергування у складі робочого апарату Оперативного штабу МВС України 23-24 липня 2015 року знайшов своє підтвердження. Вирішено порушити перед Міністром внутрішніх справ України клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора міліції ОСОБА_2 у виді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Вказані у висновку обставини також підтверджуються письмовими поясненнями інших співробітників органів внутрішніх справ, які разом з позивачем заступили на добове чергування у відповідності із затвердженим графіком, копією облікових матеріалів бази даних магнітних перепусток у період з 08.00 23.07.2015 року до 10.00 24.07.2015 року, відповідними довідками та рапортами.
До того ж, позивач під час розгляду справи в суді не заперечував проти того, що самовільно залишив місце несення служби, також не заперечував проти обставин, встановлених під час службового розслідування,
Отже, факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів критично ставиться до доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, щодо того що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення, з огляду на обставини справи, причини відсутності на роботі та попередньої поведінки, є непомірно суворим.
Так, наказом МВС України від 22.04.2014 року №378 «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оперативних штабів» передбачений обов'язок цілодобового знаходження члена оперативного штабу у розпорядженні керівника.
Доказів на підтвердження того, що позивач 23-24 липня 2015 року виконував інші покладені на нього обов'язки поза межами оперативного штабу позивачем не надано.
Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач станом на 01 вересня 2015 року має діюче дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, яке накладене наказом МВС України від 01.07.2015 року №900 за порушення службової дисципліни (заступивши на добове чергування у травні 2015 року, ОСОБА_2 самовільно, без дозволу керівництва, залишив робоче місце).
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог законодавства в частині тривалості робочого часу позивача і режиму праці, а також на те, що добові чергування відбувалися набагато частіше, ніж це визначено законом, що негативно вплинуло на стан здоров'я позивача, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а надані позивачем копії медичних документів підтверджують лише факт його звернення до медичних закладів у серпні 2015 року, в той час, як вчинення дисциплінарного проступку відбулося в період чергування 23-24 липня 2015 року.
Таким чином, з урахуванням важливості обов'язків покладених на працівників органів МВС України та систематичності вчинення позивачем дисциплінарних проступків, колегія суддів дійшла до висновку, що накази від 08.09.2015 року №1295 та від 24.09.2015 року №1996 прийняті відповідачем обґрунтовано та підстави для їх скасування відсутні.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя Л.В. Бєлова
суддяЄ.І. Мєзєнцев
(Повний текст ухвали виготовлено 28 квітня 2017 року).
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Бєлова Л.В.